« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1102—1122

УДК 801.73/.8:398.2(=161.2=162.1)(091):929.732(438)Л.Шептицький

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1102

ОПОВІДНА ТРАДИЦІЯ ПРО РЕЛІГІЙНУ, МОВНУ ТА НАЦІОНАЛЬНУ ІДЕНТИЧНІСТЬ ГРАФА ЛЕОНА ШЕПТИЦЬКОГО ТА ЙОГО СІМ’Ї

ЛУНЬО Євген

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1543-7008

кандидат філологічних наук,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: lunyoe@gmail.com

Анотація. Постановка проблеми. На сьогодні для України у час реальних і потенційних міжетнічних конфліктів важливими є стосунки з сусідніми націями й державами, зокрема з Польщею. Для їхнього успішного розвитку важливо враховувати позитивні й негативні сторони історичного досвіду.

Об’єкт дослідження — різножанрові народно-епічні розповіді, предмет — відображення й осмислення в них сім’ї польського графа Леона Шептицького.

Мета статті. У фольклористичному аспекті крізь призму народно-епічного відображення й осмислення дійсності ставимо за мету дослідити релігійну, мовну та національну ідентичність, їхню практичну діяльність й висловлювання в цьому плані. Аналіз досліджень. Пропонована стаття — перше дослідження в українській фольклористиці. Джерельна база. Наші основні оповідачі — головним чином мешканці села Прилбичі, а також жителі навколишніх населених пунктів, 1920—1930-х, рідше 1940-х років народження, різні за соціальним, освітнім, культурним рівнем, греко-католицького та православного віросповідання, які у підлітковому чи дитячому віці безпосередньо контактували чи спостерігали за життям і діяльністю, а також чули про це розповіді, за жанром народні оповідання й перекази. Хронологічні межі дослідження — кінець ХХ — поч. ХХІ ст. Методологічна основа — метод герменевтики як мистецтво розуміння текстуального дискурсу, а також як коментування та інтерпретацію мистецького твору шляхом розумово-аналітичного й інтуїтивного осягнення його художнього смислу.

Ключові слова: оповідна традиція, Леон Шептицький, митрополит Андрей Шептицький, українсько-польські стосунки, Яворівщина.

Надійшла 1.10.2019

Список використаних джерел

1. Бубісь Д. Прилбичі. Крізь призму віків (історичний нарис). Львів: Гердан Графіка. 2005. 104 с.
2. Луньо Є. Юність Андрея Шептицького в епічній традиції його родинного села. Матеріали V Всеукраїнської конференції «Держава і церква в новітній історії України». Полтавський національний педагогічний університет ім. Короленка. Полтава, 2015. С. 137—146.
3. Байдович С. (Волосянський Омелян-Семен). Краковець, місце народження Т. Чупринки. Америка. Филаделфія, 1951. Чис. 12, 13, 14. 18, 22, 23 січня.
4. Волосянський С. Краковець, місце народження Т. Чупринки. Роман Шухевич у громадсько-політичному житті Західної України 1920—1939 рр.: спогади, документи, світлини. Упоряд. і відп. ред. Андрій Сова; Центр незалежних історичних студій. Львів: Апріорі, 2019. С. 39—44.
5. Матковський І. Казимир граф Шептицький — отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви: монографія. Львів, 2019. 664 с.
6. Gazeta Narodowa. № 267. 1895. 26 wrzeњnia.
7. Ґронський Й. Нарис історії Яворівщини. Дрогобич: Коло, 2008. Вид. 2-ге, виправлене, доповнене. 240 с.
8. Трухан М. Негативний стереотип українця в польській післявоєнній літературі. Львів: Троян, 1992. 256 с.
9. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002. 752 с.
10. Блаженний архимандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини. За ред. І. Матковського, Ю. Бойка. Львів, 2017. 216 с.
11. Шептицька з Фредрів С. Молодість і покликання о. Романа Шептицького. Львів: Свічадо, 1994. 155 с.
12. Липа Ю. Яворів і Яворівщина (Перший і третій листи із циклу «Провінція») Яворівщина і Краковеччина. Регіональний історично-мемуарний збірник. Наукове Товариство ім. Шевченка. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1984. С. 580—585.
13. Ліскевич-Карпа М. Фортеця Дукля — містечко Брухналь — село Терновиця: Історико-краєзнавчий нарис. Львів: Логос, 2010. 144 с.
14. На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Европі. Друге незмінне видання. Нью Йорк: Говерля, 1956. 152 с.
15. Ленцик В. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосиф Сліпий. Львів: Свічадо, 2004. 608 с.
16. Баб’як А. Ключові етапи життя духовного провідника українського народу митрополита Андрея Шептицького (1865—1944). Український Мойсей (до 150-ліття від дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького): Статті та матеріали. Упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. Львів: Видавничий відділ Львівського музею історії релігії «Логос», 2015. С. 7—10.
17. Зємба А. Митрополит Андрей Шептицький і уряд ІІ Речі Посполитої у 1923—1939 рр. Метрополія Нью-Йорку слузі божому Андреєві у п’ятдесятиріччя його смерти. Зредагував М.Галів. Нью-Йорк, 1996. С.36—51.

читати публікацію»