« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 24—34

УДК 7.072.2(477)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 29.11.2005

Дата прийняття статті до друку після рецензування 14.12.2025

Дата публікації (оприлюднення)

МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. МУЗЕЙНИК. ВОЛОДАРІ ОХОРОНЕЦЬ СКАРБІВ.МІЙ БАТЬКО.До 100-річчя від дня народженняБориса Возницького

РАЗІНКОВА-ВОЗНИЦЬКА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-9099-7962
  • доцентка кафедри реставрації творів мистецтва;
  • художниця-реставраторка станкового
  • олійного живопису першої категорії,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: voznitska@gmail.com

Анотація. Борис Возницький — мистецтвознавець, художник, му-зейник, реставратор, робітник, будівничий, володар і охоронець скарбів — прямого означення немає, бо воно обов’язково перетікатиме з галузі в галузь, з однієї сфери в іншу. Цільово йшов своїм шляхом, був «Ангелом-охоронцем, Майстром часу», як про нього казали. Він був переконаний, що найважливіша ланка — музейна сфера, сфера охорони пам’яток. Діяв власним прикладом, був завжди першим, коли справу починали, й останнім, коли закінчували. Йосип Сліпий казав: «Народ, що загубив минуле, зникає з лиця землі». Борисові Возницькому довелося діяти наперекір системі, завжди ставав на захист істинного мистецтва, не боявся брати зруйновані пам’ятки, архітектурні комплекси, рятувати їх, створювати в них музеї.

Мета статті — подати спогади про батька як про найріднішу людину для мене як дочки та показати його як великого самопожертвенного рятівника скарбів культури свого краю, високо оціненого президентом України, який нагородив його найвищою нагородою — званням Героя України. Висвітлення питань такої тематики становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців.

Актуальність теми обумовлена 100-літнім ювілеєм від дня народження Бориса Григоровича Возницького.

Методологічною основою дослідження є біографічний та аналітичний методи, з поєднанням історичної реконструкції.

Ключові слова: Борис Возницький, Львівська картинна галерея, музеї, експедиції, замки, мистецькі скарби, зруйновані пам’ятки, архітектурні комплекси, батько, родове коріння, Волинь, Рівненщина, Україна.

Список використаниз джерел

  • 1. Борис Возницький. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2016.
  • 2. Возницький Б.Г., Компанейць М.Г., Овсійчук В.А. та ін. Львівська картинна галерея: путівник. Вид. 2-ге, доп. Львів: Каменяр, 1979. 64 с.: іл.
  • 3. Возницкий Б.Г., Опанасенко Н.О. Мистер Пинзель — легенда и реальность: кат. выст. Львов, 1987. 28 с.: ил.
  • 4. Voznitskiy B. Mistr Pinzel: legenda a realita: kat. vẏstavy. Praha: Praџskẏ hrad, 1989. 22 s.: 49 s. il.
  • 5. Возницький Борис. Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 160 с.: 220 іл.
  • 6. Борис Возницький. Автопортрет на тлі часу. Авт. ідеї С. Фрухт, вступ. ст. та упоряд. Н. Філевич. Львів: Центр Європи, 2006. 56 с.: іл.
  • 7. Лазуркевич Софія. На львівській багатоповерхівці намалювали мурал з Борисом Возницьким. Фото дня. URL: https://zaxid.net/news/https://zaxid.net/news/.
  • 8. Возницький Б. Олеський замок: путівник. Вид. 2-ге. Фото В.Ф. Ольхом’яка, Б.А. Шевчука. Львів: Каменяр, 1978. 144 с.: укр., рос., пол. та англ.
  • 9. Возницький Б. Каплиця Боїмів у Львові: фотонарис. Фото П.М. Березін, худ. Є.І. Безніско. Львів: Каменяр, 1979. 64 с.; укр., рос., пол., англ.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »