« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1462—1469

УДК 39(=162.1)”19″(092):069.01(477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.08.2026
  • Accepted: 15.09.2026
  • Published: ??.??.2026

МУЗЕЙНА СПРАВА НА ВОЛИНІ ПІД ОПІКОЮ ЯКУБА ГОФФМАНА

ЯРЕМЧУК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3445-3027
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. Наявні відомості про діяльність Якуба Гоффмана не дають чіткої відповіді на питання про його внесок у розвиток музейної справи на Волині. Нові факти потребують наукового осмислення з огляду на те, що дослідження науковця йшли у напрямку національної політики Другої Речі Посполитої щодо так званих «східних кресів». Об’єктом нашогодослідження є культурологічно-етнографічна діяльність Я. Гоффмана, а його предметом — внесок ученого в розвиток музейної справи на Волині. Мета публікації — відтворити картину участі Я. Гоффмана в організації музейної справи на Волині. З цією метою: подано інформацію про дискусію щодо музейного питання на Волині між Якубом Гоффманом і Казимиром Пшемиським на сторінках тогочасних видань; 2) висвітлено причетність ученого до вироблення науково-теоретичних основ діяльності музеїв; 3) окреслено ініціативність Я. Гоффмана у заснуванні та розвитку Волинського музею; 4) охарактеризовано функціонування заснованого за сприянням вченого Музею господарства в місті Рівному.

Аналіз опрацьованих джерельних матеріалів, досі мало відомих загалу, засвідчує, що здійснена Я. Гоффманом опіка над музейною справою на Волині узгоджувалася з національною політикою Другої Речі Посполитої щодо пограниччя, а водночас репрезентувала процес формування знань про Волинський край і його розвиток як у культурному, так і в економічному просторі.

Ключові слова: Якуб Гоффман, Волинь, міжвоєнний період, музеєзнавство, Музей господарства в місті Рівному, Волинський музей.

Список використаних джерел

  • 1. Прищепа Б., Прищепа О. Історичне краєзнавство Волині: Навчальний посібник. Рівне: ПП ДМ, 2008. 352 с.
  • 2. Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне, 2006. 223 с.
  • 3. Мушировський В. Сторінки історії Музею. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Рівне, 1996. Вип. 1. С. 7—11.
  • 4. Ярмошик І. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках. Волинські історичні записки. Луцьк, 2010. Т. 4. С. 37—46.
  • 5. Hoffman J. W sprawie muzeow powiatowych. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1930. № 1/63. S. 11—23.
  • 6. Przemyski K. W sprawie muzeow powiatowych. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1929. № 11/62. S. 374—376.
  • 7. Przemyski K. W odpowiedzy Panu J. Hoffmanowi. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1930. № 1/63. S. 29.
  • 8. Hoffman J. Odpowiedź na ankietę w sprawie potrzeb i najblizszych zadań muzealnictwa regionalnego. Ziemia. Warszawa, 1930. R. XV. № 18. S. 311—312.
  • 9. Державний архів Рівненської області. Ф. 184. Оп. 1. Спр. 3. Переписка с редакцией журнала «Иллюстрация школьна» и другими, по вопросам истории и краеведения Волыни. 6 сентября 1928 г. — 30 марта 1938 г. 235 арк.
  • 10. Muzeum Wolynskie. Zemie Wolynska. Rowne, 1929. № 25 (57). S. 6—7.
  • 11. Z Wolynia. Echo Rowienskie. № 311. Rowne 1930. S. 1.
  • 12. Popierajmy rozwoj Muzeum Wolynskiego. Wołyń. Tygod­nik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1933. № 52. S. 3.
  • 13. Державний архів Рівненської області. Ф. 160. Оп. 1. Спр. 75. Внутренний устав Музейно-Библиотечной комиссии «Волынского общества приятелей науки» и протокол заседания научного совета комиссии. 28 февраля 1935 г. — 4 июня 1935 г. 14 арк.
  • 14. Fitzke J. O muzeach na Wolyniu. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1938. № 13 (274). S. 4.
  • 15. Fitzke J. Znaczenie і możliwosci rozwoju Muzeum Wolyń­skiego w Łucku. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1937. № 13 (221). S. 1.
  • 16. Шумовський Ю. З історії Українського Рівненського Округового Музею. Ми і світ. Париж, 1951. Ч. 7. С. 44—47.
  • 17. Muzeum gospodarcze Wołynia. (WK). Gromada Wołyńska. Łuck, 1936. № 1—3. S. 18.
  • 18. Regionalne muzeum gospodarcze w Rόwnem. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1936. № 32 (188). S. 6.
  • 19. Muzeum Gospodarcze Wołynia w Rόwnem. Ziemia Wo­łyńska. Łuck, 1939. № 6—7. Rok II. S. 103.
  • 20. Czystowski J. Okolnik Kuratorium Okregu Szkolnego Wolyńskiego z dnia 14 marca 1939 r. № O-5505/39 w sprawie Muzeum Gospodarczego Wolynia. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wolyńskiego. № 4/158. Rowne, 1939. S. 103—104.
  • 21. Muzeum Gospodarcze w Równem. Wołyń. Tygodnik spo­łecz­ny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1936. № 49 (205). S. 3.
  • 22. Історія музею. URL:https://museum.rv.gov.ua/his­to­ry-of-the-museum (дата звернення 25.07.2026).
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »