Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1470—1476

УДК 392.28 + 398.22

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.07.2026
  • Accepted: 28.08.2026
  • Published: ??.??.2026

ПЕНЬ В НАРОДНИХ ПОВІР’ЯХ ТА МАГІЧНИХ ПРАКТИКАХ УКРАЇНЦІВ

СІЛЕЦЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https: //orcid.org /0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: r.sileckyi@gmail.com

Анотація. Розглядаються архаїчні уявлення й народні магічні практики, в яких фігурує пень. Крім дерева, присутнього у багатьох народних звичаях, обрядах, повір’ях, магічних діях також зустрічається в різних ділянках традиційної духовної культури українців (й передовсім — народної демонології) пень, який досі не потрапляв у дослідницький об’єктив етнологів. Ця обставина актуалізує розглядувану тему. Адже нижча міфологія українців (народна демонологія) є чи не найдавнішим пластом народної культури українського народу й тому вимагає ретельного і всебічного вивчення. Це рівною мірою стосується як власне демонологічних персонажів, так і демонологічних ситуацій з їх стійкими атрибутами (в нашому випадку — пня). Метою дослідження є з’ясування місця пня в народних демонологічних повір’ях і магічних практиках, їх походження. Об’єктом вивчення є народні повір’я (зокрема — демонологічні) та магічні практики українців. Предмет дослідження —функції пня в народній духовній культурі, з’ясування світоглядних основ їх походження та історико-культурних реалій, які спричинили їх виникнення. Територіальні межі дослідження охоплюють територію всієї України. Хронологічні рамки обмежуються другою половиною ХІХ — початком ХХІ ст. Водночас висновки виходять далеко за межі хронологічних рамок наявних джерел в глибину щонайменше століть. Методи дослідження —для досягнення поставленої мети застосовано принцип історизму, історично-порівняльний метод, типологічний, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції.

Ключові слова: етнологія, українці, повір’я, магія, демонологія, поховальна обрядовість, меморіальні знаки.

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.: іл.
  • 2. Сілецький Р. «Посадили над козаком явір та ялину, а в головах дівчини червону калину…» (поховання під деревом: пережитки давньої традиції в українців), Вісник Львівського університету. Серія історична, Львів, 2019. Спеціальний випуск до 75-річчя професора Костянтина Кондратюка. С. 647— 672.
  • 3. Сілецький Р. Ліс у народних демонологічних уявленнях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. Львів,2022. Вип. 23. Ювілейний випуск на пошану Богдана Якимовича. С. 473—492.
  • 4. Сілецький Р. Весільне обрядове деревце в українців: функції та міфологічний зміст. Народознавчі зошити. Львів,2023.№ 3 (171). С. 511—524.
  • 5. Сілецький Р. Дерево біля хати: Ритуальні заборони та регламентації озеленення двору в українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів,2024. Вип. 56. С. 239—256.
  • 6. Сілецький Р. Розсоха («дерево з двома серцями») в народних уявленнях українців. Народознавчі зошити, Львів, 2025. № 6 (186). С. 1480—1485.
  • 7. Наконечна (Гощіцька) Т. Обрядове деревце у традиційній весільній обрядовості українців Карпат. Народознавчі зошити. Львів, 2023. № 3 (171). С. 525—548.
  • 8. Зеленин Д.К. Тотемы-деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. Избранные труды. Статьи по духовной культуре. 1934—1954. Москва: Индрик, 2004. С. 145—206.
  • 9. Kujawska M., Łuczaj Ł., Sosnowska J., Klepacki P. Rośliny w wierzeniach і zwyczajach ludowych. Słownik Adama Fischera. PTL, 2016. 519 s.
  • 10. Агапкина Т.А. Деревья в славянской народной традиции. Москва: Индрик, 2019 (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования): 656 с.
  • 11. Українські замовляння. Упоряд. М.Н. Москаленко; авт. передм. та комент. М.О. Новикова. Київ, 1993. 307 с.
  • 12. Rulikowski E. Zapiski etnograficzne z Ukrainy. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, Kraków, 1879. T. 3. S. 62—166.
  • 13. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­ти­ческой экспедиции въ Западно-Русский край снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и из­следованія собранныя д. чл. П.П. Чубинским. С. Пе­тербург, 1872. Т. 1: Верованія и суеверія. Загадки и пословицы. Колдовство. 468 с.
  • 14. Пушик С. Легенди та перекази: в 2 т. Івано-Фран­ківськ: Фоліант, 2019. Т. 1. 640 с.; Т. 2. 544 с.
  • 15. Галайчук В., Сілецький Р. Народні повір’я про «нечистий пляц» на Покутті. Наукові студії. Винники; Мешів; Львів: Апріорі, 2017. Вип. 10. Освоєння простору: житло, поселення, регіон. С. 249—278.
  • 16. Давидюк В. «І я вовк». Культ вовка-предка у фольклорі та віруваннях населення Полісся. Кроковеє колесо. (Нариси з історичної семантики українського фольклору). Київ: Наукова думка, 2002. С. 18—26.
  • 17. Зеленин Д.К. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1914. Вып. 483.
  • 18. Давидюк В. «Вовчі потачки» на Поліссі. Кроковеє колесо.(Нариси з історичної семантики українського фольклору). Київ: Наукова думка, 2002. С. 27—62.
  • 19. Morawski Z. Myt roślinny w Polsce i na Rusi. Tarnów, 1884. 41 s.
  • 20. Сілецький Р. Звичай «закупляння» місця у традиційній будівельній обрядовості українців. Етнічна культура українців. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. С. 186—197.
  • 21. Fischer A. Święto umarłych. (Odbitka z rozpraw i wiado­mości z Muzeum im. Dzieduszyckich. T. VII—VIII. Rok 1921/22). Lwów, 1923. 77 s.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »