« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1511—1523

УДК: [355.312.081:35.08](37-44-04:6-32)”053/054″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

• Received: 20.07.2026
• Accepted: 14.09.2026
• Published: ??.??.2026

АДМІНІСТРАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО МАГІСТРА СОЛОМОНА У ПРЕТОРІАНСЬКІЙ ПРЕФЕКТУРІ АФРИКА (535—536 РР.)

ЛАГОДИЧ Володимир

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0677-4408
• PhD, доцент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини,
• Національний університет «Львівська політехніка»,
• Контакти: e-mail: lagodicvolodimir@gmail.com

Анотація. Розглядається діяльність військового магістра (лат. ma­gister militum) та префекта Соломона протягом його каденції у Преторіанській префектурі Африка, що припала на 535—536 рр. Специфіка діяльності чиновника була визначена низкою чинників: потребою налагодження ефективної системи управління регіоном, який нещодавно був приєднаний до Імперії, а також придушення повстання кочовиків Магрибу, берберів.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення механізмів функціонування пізньоантичного пограниччя, де класичні римські моделі лімесу виявилися неефективними з огляду на екстраординарний характер адміністрації Соломона.

Мета статті — проаналізувати адміністративну та військову діяльність магістра та префекта Соломона у Проконсульській Африці протягом 533—544 рр.

Методологічною основою були проблемно-хронологічний та просопографічний методи, а також аналіз наративних джерел: «Історії воєн» Прокопія Кесарійського, «Хроніки» Коміта Марцелліна, новел Юстиніана № 36 та 37, а також рескрипту імператора від 13 квітня 534 р.

Результати дослідження засвідчили, що після знищення Вандальського королівства у 534 р. Римська імперія зіткнулася у Магрибі з парадоксальною проблемою — замість стабільного кордону постала непостійна лінія зіткнення з бунтівними берберськими племенами.

Ключові слова: військовий магістр, лімес, Римська імперія, бербери, Преторіанська префектура, вандали.

Список використаних джерел

• 1. Graham A. Roman Africa. An outline of the history of the Roman occupation of North Africa, based chiefly upon inscriptions and monumental remains in that country. London; New York and Bombay: Longmans, Green, and Co., 1902. 334 + XIII p.
• 2. Rachet M. Rome et les Berbères. Un problème militaire d’Auguste à Dioclétien. Bruxelless: Latomus Revue d’É­tu­des latines, 1970. 314 p.
• 3. Oulmi M. The Roman Military Presence in Southern Numidia (The Aurès Mountains Region). Mediterranean Chronicle. A journal on culture/s in the Mediterranean World. 2018. Vol. 8. P. 83—104.
• 4. Rees R. Diocletian and the Tetrarchy. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2013. XV + 219 p.
• 5. Barnes T. The New Empire of Diocletian and Constantine. Cambridge; London: Harvard University Press, 1982. XIX + 291 p.
• 6. Bury J. The History of Later Roman Empire, from the death of Theodosius I to the death of Justinian I (A.D. 395 to A.D. 565) (Vol. I). London: Macmillan and Co. Ltd., 1923. XXV + 471 p.
• 7. The Codex of Justinian. A New Annotated Translation with Parallel Latin and Greek Text. Based on Translation by Blume F. Ed. Frier W. Vol. I. Cambridge: Cambridge University Press, 2016. CLXXXVI + 3176 p.
• 8. The Digest of Justinian. Translated by Monro Ch. Vol. I. Cambridge: Cambridge University Press, 1904. XXXVI + 399 p.
• 9. Prokopios. The Wars of Justinian. Translated by De­wing H. With an Introduction and Notes by Kaldellis A. Indianapolis; Cambridge; Hackett Publishing Company, Inc., 2014. XXXII + 643 p.
• 10. Kaldellis A., Kruse M. The Field Armies of the East Roman Empire, 361—630. Cambridge: Cambridge University Press, 2023. XXI + 205 p.
• 11. Koehn C. Justinian und die Armee des frühen Byzanz. Berlin; Boston; Walter de Gruyter, 2018. VIII + 309 s.
• 12. Bury J. The History of Later Roman Empire, from the death of Theodosius I to the death of Justinian I (A.D. 395 to A.D. 565). Vol. II. London: Macmillan and Co. Ltd., 1923. IX + 494 p.
• 13. Diehl C. ĽAfrique byzantine. Histoire de la domination Byzantine en Afrique (533—709). Paris: Ernest Leroux, 1896. XV + 644 p.
• 14. Brown P. Christianity and Local Culture in Late Roman Africa. Journal of Roman Studies. 1968. Vol. 58. № 1—2. P. 85—95.
• 15. Ghedini F., Bullo S. Late Antique Domus Of Africa Proconsularis: Structural And Decorative Aspects. 2007. Vol. 3.2. P. 337—366. URL: https://doi.org/10.1163/ej.9789004162280.i-539.110
• 16. Mattingly D., Hitchner R. Roman Africa: An Ar­chae­ological Review. The Journal of Roman Studies. 1995. Vol. 85. P. 165—213.
• 17. Dunbabin K. The Mosaics of Roman North Africa. Studies in Iconography and Patronage. Oxford: Clarendon Press, 1978. XX + 303 + LXXX p.
• 18. Boak A. The Roman Magistri in the Civil and Military Service of the Empire. Harvard Studies in Classical Philology. 1915. Vol. 26. P. 73—164.
• 19. Durliat J. Magister Militum — Στρατηλατησ Dans L’empire Byzantin. Byzantinische Zeitschrift. 1979. Vol. 72 (2). S. 306—320. URL: https://doi.org/ 10.1515/byzs.1979.72.2.306/html
• 20. Parnell D. Justinian’s Men. Careers and Relationships of Byzantine Army Officers, 518—610. London: Palgrave Macmillan, 2017. 228 p.
• 21. Parnell D. The Careers of Justinian’s Generals. Journal of Medieval Military History. 2010. Vol. 10. P. 1—16.
• 22. Martindale J. The Prosopography of the Later Roman Empire. Volume IIIA (A.D. 527—641). Cambridge: Cambridge University Press, 1992. XLIII + 760 p.
• 23. Martindale J. The Prosopography of the Later Roman Empire. Volume IIIB (A.D. 527—641). Cambridge: Cambridge University Press, 1992. 1574 p.
• 24. Modéran Y. Les Maures et l’Afrique romaine (IVe—VIIe siècle). Athènes: École française d’Athènes, 2003. 900 p.
• 25. Krumbacher K. Geschichte der byzantinischen Litteratur von Justinian bis zum Ende des Oströmischen Reiches (527—1453). München: C.H. Beck’sche Verlags­buch­handlung, 1897. XX + 1193 s.
• 26. Greatex G. Procopius of Caesarea: The Persian Wars. Cambridge: Cambridge University Press, 2022. XXVIII + 251 + XXX p.
• 27. Parnell D. Procopius on Romans, non-Roman, and battle casualities. Le Monde de Procope (The World of Pro­copius). Orient ed Méditerranée —Textes, Arché­ologie, Historie. 2018. P. 249—262.
• 28. Riemenschneider J. Prokop und der soziale Kosmos der Historiographie. Exkurse, Diskurse und die römische Gesellschaft der Spätantike. Berlin; Leiden: De Gruyter, 2024. X + 261 s.
• 29. Marcellini V.C. Comitis Illyriciani chronicon multo quam antea emendatius & auctius. Parisiorum: Officina Nivelliana, 1619. 78 p.
• 30. Shea G. The Ioannis or De Bellis Libycis of Flavius Cresconius Corippus. New York: The Edwin Mellen Press, 1998. IX + 216 p.
• 31. Merrills A. War, Rebellion and Epic in Byzantine North Africa. A Historical Study of Corippus’ Iohannis. Cam­bridge: Cambridge University Press, 2023. XXII + 293 p.
• 32. The Theodosian Code and the Sirmondian Constitutions. A translation by Pharr C. Princetown: Princetown University Press, 1952. XXVI + 643 p.
• 33. Miller D., Sarris P. The Novels of Justinian. A Complete Annotated English Translation. Cambridge: Cambridge University Press, 2018. XIX + 1192 p.
• 34. Agathias Myrinaei Historiarum Libri Quinque. Cum versione latina et annotationibus Vulcanii B. Niebuhris B. graeca recensuit. Bonnae: Impensis Weberi E., 1828. XXXVII + 419 p.
• 35. The History of Theophylact Simocatta. Translated by Whitby M. and Whitby M. Oxford: Oxford University Press, 1986. XXX + 258 p.
• 36. The Syriac Chronicle, known as that of Zachariah of Mitylene. Translated by Hamilton F., Broocks E. London: Methuen & Co., 1899. 344 p.
• 37. Stein E. Historie du Bas-Empire. Tome II. De la disparition de l’Empire d’Occident á la mort de Justinien (476—565). Paris; Bruxelles; Amsterdam: De Brouwer, 1949. XXXIV + 900 p.