« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1220—1227

УДК 398.7(476)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1220

СИСТЕМА ВАРІАНТНОСТІ У КУПАЛЬСЬКИХ ПІСЕНЬ

МАЗУРІНА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5632-7844

кандидат філологічних наук, доцент літературознавства,

докторант відділу фольклористики та культури

слов’янських народів Державної наукової установи

«Центр досліджень білоруської культури,

мови і літератури НАН Білорусі»

вул. Сурганова, 1, м. Мінськ, 220072

e-mail: mazurynang@tut.by

Анотація. Досліджується система варіантності на великому фактичному матеріалі купальських пісень річного циклу білоруського фольклору. Мета статті — виявлення системи варіантності білоруських народних купальких пісень шляхом використання методу системного аналізу в рамках фольклористичного дослідження. Аналізується варіантність, яка є характерною властивістю практично всіх явищ, пов’язаних з мовою і творчістю людини. У сфері пісенного фольклору поєднуються вербальна і музична мови, які одночасно змінюються в поточних соціокультурних умовах.

Коротко розглянута типологія купальських пісень, заснована на сутнісних ознаках, властивих як вербальному, так і музичному тексту. Вона складена на основі типології купальських наспівів Г.В. Тавлай. Кожен з семи білоруських купальських пісенних типів виділений за функціонально-структурним принципом; їх можна розділити на внутрітипові різновиди і міжтипові форми. У статті характеристика кожного з типів обмежена описом тільки таких ознак, як мелодико-текстовий (пісенний) ритм, форма текстової строфи, складова структура вірша, ареал розповсюдження. У статті виявляються і підкреслюються факти побутування подібних або своєрідних типів купальських пісень в Білорусі та в Україні.

Представлене дослідження є частиною авторської концепції варіантності народних пісень, побудованої на матеріалі, перш за все білоруського, а також українського і російського пісенного фольклору.

Ключові слова: варіантність, пісенний фольклор, купальські пісні, купальські обряди, традиція, зміни.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Купальскія і пятроўскія песні. Беларус. нар. творчасць; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1985. 631 с.
  2. Тавлай Г.В. Белорусское купалье: обряд, песня. Минск: Наука и техника, 1986. 174 с.
  3. Традыцыйная мастацкая культура беларусаў: у 6 т. Мінск: Вышэйшая школа, 2001—2013.
  4. Богданович А.Е. Пережитки древнего миросозерцания у белорусов: Этнографический очерк. Москва, 1895. 160 с.
  5. Хаменка А. Сацыякультурныя змены святкавання Купалля і Русалля. Аўтэнтычны фальклор: праблемы захавання, вывучэння, успрымання: Зборнік навуко­вых прац удзельнікаў VII Міжнароднай навуковай канферэнцыі (г. Мінск, 26—28 красавіка 2013). Мінск, 2013. С. 70—72.
  6. Купалье-2012: где можно прыгнуть через костер и поискать «папараць-кветку»? Мінск, 2013. URL: http://www.interfax.by/article/93018 (дата доступа: 16.04.2013).
  7. Квитка К.В. Об областях распространения некоторых типов белорусских календарных и свадебных песен. Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. 382 с.
  8. Завальнюк А.Ф. Типология украинских летних обрядовых песен и их восточнославянский субстрат. Автореф. дис. …канд. искусствоведения. Киев, 1983. 17 с.
  9. Народні пісні в записках Григорія Верьовки. Київ: Муз. Україна, 1971. 368 с.
  10. Народні пісні в записах Лесі Украінкі та з її співу. Київ: Муз. Україна, 1971. 435 с.
  11. Елатов В.И. Песни восточнославянской общности. Минск: Наука и техника, 1977. 245 с.
  12. Попова Т.В. Купальские песни в русской народной певческой традиции. Памяти К. Квитки. Москва, 1983. 266 с.
  13. Балады: у 2 кн. Кн. 1. Беларус. нар. Творчасц; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. 781 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »