« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1246—1254

УДК 7.033.2:7.046:7.45

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1246

Надійшла 16.08.2018

ВУЗЛИ НА ЗАВІСАХ ТА ВУЗЛИ НА КОЛОНАХ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ: ПОХОДЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, СИМВОЛІКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедра дизайн та образотворче мистецтво

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 12, Україна,

Контакти: телефон 380 50 751 51 90, e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. Візантійські вузли на колонах розповсюджені у мистецтві XI—XIV ст. Їх походження пов’язували із вузлом Геракла та візантійськими завісами. За рамками досліджень залишилися питання, чому і як саме відбулася втрата завіси та як від неї залишився саме вузол, чому цей процес фіксується саме з XI ст. і чому мотив є актуальним у мистецтві лише до XIV ст. У статті розкривається процес перетворення завіс на колони із вузлами. На підставі аналізу зображень виводиться тип вузла, яким в’язалися завіси. Розроблені макети зав’язування вузлів і їх перетворення на колони. На прикладах макетів доводиться, що походження вузлів на колонах бере початок у візуальному вигляді колони ківорію, до якої з двох боків прив’язувались спільним вузлом завіси, при цьому вигляд колони змінювався: залишалася видною лише капітель, потім дві вертикальні смуги завіс, вузол, та знов дві смуги завіс. Цей візуальний образ дав початок саме здвоєної колони із вузлом посередині. Образ набирає значення і актуальності саме в XI ст. у зв’язку із еволюцією літургійних тканин. У цей час йде процес перетворення завіс ківорію на великі воздухи. Завіси у зв’язку із цим втрачають свою функцію і залишаються постійно відкритими — прив’язаними до колонок. Це стає причиною перетворення їх на символічні зображення подвійної колони із вузлом. Паралельно йде процес переносу функцій ківорію на вівтарну перегороду — розвивається іконостас і занепадає ківорій. У цьому процесі подвійні колони із вузлами потрапляють на вівтарну перегороду та іконостас. До XIV ст. пам’ять про вузли на завісах поступово зникає — вони починають набувати іншого значення, їх використовують як декоративний елемент і осмислюють в іншому ключі — перетворюють на колони входу у храм Соломона і розташовують назовні.

Ключові слова: подвійні колони з вузлом, завіса, ківорій, іконостас, воздух.

Список використаних джерел

  1. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церкви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  2. Досева И. Колоните с «възли» — опит за интерпретация / И. Досева // Проблеми на изкуството. Тримесячно списание за теория, история и критика на искуството. Art Studies Quarterly. Институт на изкуствознание при Булгарска академия на науките — София.  — Година 36. — А 2003. — София : Институт на изкуствознание при Булгарска академия на науките, 2003. — С. 15—19.
  3. Лозанова Р. Литургические ткани / Р. Лозанова // Христианское искусство Болгарии. Выставка 1 октября — 8 декабря 2003 г / Национальный Исторический Музей, София ; Государственный Исторический музей, Москва. — Москва, 2003. — С. 59—64.
  4. Матвєєва Ю.Г. Мова тканин у візантійському мистецтві : монографія / Ю.Г. Матвєєва ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. — Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. — 526 с.
  5. Матвеева Ю.Г. Изобразительные литургические ткани IV—XVI вв.: эволюция в обиходе и символике / Ю.Г. Матвеева // Линтула: сборник научных статей: материалы научной конференции VIII Линтуловских чтений 2014 г. Вып. 8 / науч. ред. настоятельница Константино-Еленинского женского монастыря игуменья Илариона (Феоктистова), кандидат искусствоведения, редактор отдела подготовки изданий Государственного Русского музея, член Союза художников России В.Б. Казарина. — С.-Пб.: КультИнформПресс, 2015. — С. 199—222.
  6. Попова О.С. Византийские и древнерусские миниатюры / О.С. Попова. — Москва : Индрик, 2003. — 336 с.
  7. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів / К.К. Стамеров. — Київ : Мистецтво, 1978. — Ч. 1. — 243 с.
  8. Kalavrezou-Maxeiner I. The Byzantine Knotted Column / Kalavrezou-MaxeinerI. // Byzantina kai Metabyzantina. Byzantine Studies in Honor of Milton. V.Anactos / editor Speros Vrionis ; jr. Vol. 4. — Malibu  : Undena Publications, 1985. — P. 95 — 103.
  9. Maguire H. Rhetoric, Nature and Magic in Byzantine Art / Henry Maguire. —Aldershot ; Sydney, 1998. — 314 р.
  10. Mathews T.F. The Early Churches of Constantinopole: Architecture and Liturgy / Mathews T.F. — University Park : Pennsylvania State University Press, 1971. — 194 р.
  11. The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era. A.D. 843—1261 / edited by H.C. Evans, W.D. Wixom. — New York, 1997. — 754 p.
  12. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1862. — T. 61. — 804 p.
  13. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1862. — T. 62. — 784 p.
  14. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  15. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P.Migne. — Paris, 1865. — T. 86.2. — 3360 p.
  16. Кирилівська церква. Київ. (дата звернення 4.08.2018) http://ozi.pp.ua/kirilivska-tserkva-kijiv_12120/.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »