« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1268—1278

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1268

Надійшла 13.06.2018

ІКОНОГРАФІЯ СВЯТИХ МОНАХІВ ОНУФРІЯ, СИМЕОНА СТОВПНИКА ТА САВИ ОСВЯЩЕННОГО У ТВОРАХ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ 1670—1750-х РОКІВ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Розглядається іконографія святих монахів подвижників ранньої Церкви з Малої Азії Онуфрія, Сави Освященного й Симеона Стовпника у творах риботицьких майстрів 1670—1750-х рр. Вказано, що їхні образи мали поширення під впливом середовищ монастирів, що були розташовані недалеко від Риботич, зокрема чотирьох онуфріївських у Лаврові, Посаді Риботицькій, Бірчі й Добромилі й давнього монастиря св. Симеона Стовпника, який знаходився на місці теперішнього поселення Пацлав, що на території Польщі поблизу з українським кордоном. Якщо образ св. Онуфрія загалом відомий в українському церковному мистецтві, то образи св. Сави та св. Симеона є рідкісними. Твори риботицьких майстрів є показовими пам’ятками щодо їхньої іконографії.

Ключові слова: іконографія, ікона, святі монахи, св. Онуфрій, св. Сава Освященний, св. Симеон Стовпник, м. Риботичі.

Список використаних джерел

  1. Вояковський Н. Шляхами наших прочан. Проповіді про чудотворні ікони Божої Матері / Н. Вояковський. — Львів : Місіонер, 1998. — 199 с. — (2-ге вид.)
  2. Забашта Р. Житійний жанр в іконографії святого Онуфрія Великого: місцева специфіка та загальні тенденції історичного розвитку / Р. Забашта // Студії мистецтвознавчі. — 2015. — Чис. 4. — С. 26—51.
  3. Забашта Р. Стінопис бабинця святоюр’ївської церкви Дрогобича й культ преподобного Онуфрія в Україні  / Р. Забашта // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ.— С.43—54.
  4. Косів Р. Ікони на полотні кінця 1680—1690-х рр. з церкви Переображення Господнього с. Вороблячин на Яворівщині / Р. Косів // Народознавчі зошити. Серія мистецтвознавча. — 2014. — №6.— С. 1281—1289.
  5. Косів Р. Творчість ікономаляра Івана Крулицького в контексті діяльності риботицького осередку (1700-ті рр.) / Р. Косів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / за ред. Даниленка В.Я. — Харків : ХДАДМ, 2017. — С. 87—93. — (Мистецтвознавство: № 5).
  6. Мицько І. Про початки святоонуфріївського монастиря в Лаврові / І. Мицько // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 27—35.
  7. Сидор О. Святий Онуфрій Великий і давнє українське мистецтво / О. Сидор // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 36—42.
  8. Сироїд Д. Димитрій Туптало і Петро Скарга крізь призму житія Сави Освяченого / Д. Сироїд // Українське літературознавство. — 2013. — Вип. 77. — С. 307—314.
  9. Шематизмъ всего клира греко-кат. епархій соєдине­ныхъ Перемыскои, Самборскои и Сяноцкои на рокъ водъ рожд. Христ. 1907. — Жовква, 1906. — 452с.
  10. Forrбsok a magyarorszбgi gцrцgkatolikus parуkiбk tцrtйnetйhez. Olsavszky Mihбly Mбnuel munkбcsi pьs­pцk 1750—1752 йvi egyhбzlбtogatбsainak iratai. Collectanea Athanasiana, II.Textus // Fontes / kцzreadjбk T. Vйgh­seх, Sz.Terdik. — Nyнregyhбza : Szent Atanбz Gцrцgkatolikus Hittudomбnyi Fхiskola, 2015. — Vol. 7. — 799 s.
  11. Gronek A. Opuszczone dziedzictwo. O malowidіach w cerkwi њw. Onufrego w Posadzie Rybotyckiej / A. Gro­nek. — Krakуw : Ksiкgarnia akademicka, 2015. — 458 s.
  12. Monumenta medii aevi historica. Kodeks dyplomatyczny Maіopolski. — T. III. — 1333—1386 / Dr. Franciszek Piekosiсski. — Krakуw, 1887.
  13. Puskбs B. A gцrцg katolikus egyhбz mыvйszete a tцrtйnelmi Magyarorszбgon: Hagyomбny йs megъjulбs / B. Puskбs.— Budapest : Magyar Kйpek, 2008. — 319 p.
  14. Rуїycka-Bryzek A. Freski Byzantyсsko-Ruskie fundacji Jagieііy w kaplicy zamku Lubelskiego / A. Rуїycka-Bryzek. — Lublin : Muzeum lubelskie w Lublinie, 2000. — 163 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »