« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1268—1278

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1268

Надійшла 13.06.2018

ІКОНОГРАФІЯ СВЯТИХ МОНАХІВ ОНУФРІЯ, СИМЕОНА СТОВПНИКА ТА САВИ ОСВЯЩЕННОГО У ТВОРАХ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ 1670—1750-х РОКІВ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Розглядається іконографія святих монахів подвижників ранньої Церкви з Малої Азії Онуфрія, Сави Освященного й Симеона Стовпника у творах риботицьких майстрів 1670—1750-х рр. Вказано, що їхні образи мали поширення під впливом середовищ монастирів, що були розташовані недалеко від Риботич, зокрема чотирьох онуфріївських у Лаврові, Посаді Риботицькій, Бірчі й Добромилі й давнього монастиря св. Симеона Стовпника, який знаходився на місці теперішнього поселення Пацлав, що на території Польщі поблизу з українським кордоном. Якщо образ св. Онуфрія загалом відомий в українському церковному мистецтві, то образи св. Сави та св. Симеона є рідкісними. Твори риботицьких майстрів є показовими пам’ятками щодо їхньої іконографії.

Ключові слова: іконографія, ікона, святі монахи, св. Онуфрій, св. Сава Освященний, св. Симеон Стовпник, м. Риботичі.

Список використаних джерел

  1. Вояковський Н. Шляхами наших прочан. Проповіді про чудотворні ікони Божої Матері / Н. Вояковський. — Львів : Місіонер, 1998. — 199 с. — (2-ге вид.)
  2. Забашта Р. Житійний жанр в іконографії святого Онуфрія Великого: місцева специфіка та загальні тенденції історичного розвитку / Р. Забашта // Студії мистецтвознавчі. — 2015. — Чис. 4. — С. 26—51.
  3. Забашта Р. Стінопис бабинця святоюр’ївської церкви Дрогобича й культ преподобного Онуфрія в Україні  / Р. Забашта // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ.— С.43—54.
  4. Косів Р. Ікони на полотні кінця 1680—1690-х рр. з церкви Переображення Господнього с. Вороблячин на Яворівщині / Р. Косів // Народознавчі зошити. Серія мистецтвознавча. — 2014. — №6.— С. 1281—1289.
  5. Косів Р. Творчість ікономаляра Івана Крулицького в контексті діяльності риботицького осередку (1700-ті рр.) / Р. Косів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / за ред. Даниленка В.Я. — Харків : ХДАДМ, 2017. — С. 87—93. — (Мистецтвознавство: № 5).
  6. Мицько І. Про початки святоонуфріївського монастиря в Лаврові / І. Мицько // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 27—35.
  7. Сидор О. Святий Онуфрій Великий і давнє українське мистецтво / О. Сидор // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 36—42.
  8. Сироїд Д. Димитрій Туптало і Петро Скарга крізь призму житія Сави Освяченого / Д. Сироїд // Українське літературознавство. — 2013. — Вип. 77. — С. 307—314.
  9. Шематизмъ всего клира греко-кат. епархій соєдине­ныхъ Перемыскои, Самборскои и Сяноцкои на рокъ водъ рожд. Христ. 1907. — Жовква, 1906. — 452с.
  10. Forrбsok a magyarorszбgi gцrцgkatolikus parуkiбk tцrtйnetйhez. Olsavszky Mihбly Mбnuel munkбcsi pьs­pцk 1750—1752 йvi egyhбzlбtogatбsainak iratai. Collectanea Athanasiana, II.Textus // Fontes / kцzreadjбk T. Vйgh­seх, Sz.Terdik. — Nyнregyhбza : Szent Atanбz Gцrцgkatolikus Hittudomбnyi Fхiskola, 2015. — Vol. 7. — 799 s.
  11. Gronek A. Opuszczone dziedzictwo. O malowidіach w cerkwi њw. Onufrego w Posadzie Rybotyckiej / A. Gro­nek. — Krakуw : Ksiкgarnia akademicka, 2015. — 458 s.
  12. Monumenta medii aevi historica. Kodeks dyplomatyczny Maіopolski. — T. III. — 1333—1386 / Dr. Franciszek Piekosiсski. — Krakуw, 1887.
  13. Puskбs B. A gцrцg katolikus egyhбz mыvйszete a tцrtйnelmi Magyarorszбgon: Hagyomбny йs megъjulбs / B. Puskбs.— Budapest : Magyar Kйpek, 2008. — 319 p.
  14. Rуїycka-Bryzek A. Freski Byzantyсsko-Ruskie fundacji Jagieііy w kaplicy zamku Lubelskiego / A. Rуїycka-Bryzek. — Lublin : Muzeum lubelskie w Lublinie, 2000. — 163 s.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »