Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1610–1617

УДК 78.071.2:780.616.433(477.8)”19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1610

Надійшла 22.11.2018

ОЛЯ ОКУНЕВСЬКА: ТВОРЧА ДОЛЯ УЧЕНИЦІ ЙОГАННЕСА ІТТЕНА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, професор,

проректор з наукової роботи,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена життю і творчості маловідомої серед мистецтвознавців художниці українського роду Ольги Окуневської (1902—1985). Донька адмірала медичної служби військово-морського флоту Австро-Угорської імперії Ярослава Окуневського майже все своє життя прожила поза рідною Гуцульщиною, яку вона відвідала лише кілька разів у дитячі і молоді роки. Індивідуальний творчий шлях розпочала у Відні, де відвідувала приватні студії відомого мистця і педагога, одного з реформаторів мистецької освіти Йоганнеса Іттена. З кінця 1919 р. О. Окуневська  — першокурсниця Баугаузу — вищої державної мистецької школи нового зразка. Реформаторські педагогічні принципи Іттена були цікавими для українки, і вона зуміла виробити індивідуальні риси малярства, графіки і композиції на тривалу творчу перспективу. Одна з навчальних вправ цього періоду навчання за авторством О. Окуневської — графічне вирішення теми «гарцюючого коня» — надалі закріпилося як класичний зразок експресіоністської методології для всього європейського мистецтва періоду модернізму. У статті вперше у вітчизняній історіографії мистецтва здійснюється наукова реконструкція життєвого і творчого шляху О. Окуневської. При цьому висвітлюється віденський період її професійного становлення, її контактів з відомою художницею М. Дольницькою, а також розглядається полікультурний контекст Відня перших десятиліть XX ст. Спеціальна увага приділяється педагогічній системі Й. Іттена, зокрема в частині нових підходів цього видатного мистця до мобілізації в молоді внутрішніх ресурсів заради розкриття своєї емоційної ідентичності. При розгляді творів О. Окуневської зрілого і пізнього періодів, в умовах еміграції у Великій Британії здійснюється наукова інтерпретація окремих із збережених картин (більша частина з них була знищена у 1959 р., під час руйнівної пожежі її робітні у Лондоні).

Ключові слова: Оля Окуневська, Йоганнес Іттен, Відень, Ваймар, Баугауз, модернізм, експресіонізм, теорія композиції, теорія кольору, формалізм.

Список використаних джерел

  1. Гуменюк В. Порванi струни родини Окуневських / Василь Гуменюк // Гуцульщина. — 1994. — № 6 (42). — Вересень.
  2. Дольницький О. Літопис роду Дольницьких: Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження / Олег Дольницький. — Львів : Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. — VI + 658с.
  3. Иттен И. Искусство формы. Мой форкурс в Баухаузе и других школах / перевод с немецкого и предисловие Л. Монаховой / Иоханнес Иттен. — Москва, 2001. — 136 с. : ил.
  4. Гуменюк В. Оля Окуневська, дочка адмірала / В. Гуменюк. Режим доступу: http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/people.olga-okunevska/.
  5. Кирилаш Л. Ярослав Окуневський. Народження письменника (Хроніка одного рейсу) / Леонід Кирилаш. Режим доступу: huculia.info/jaroslav-okunevskyj-writer-birth/.
  6. Clarkson Austin. In Memory of Katharina Wolpe 1931—2013. Режим доступу: www.wolpe.org/resources/Bulle­tin_2014a_In-Memoriam.pdf.
  7. Guillem Ramos-Poqui. Ola Okuniewska (Ola Wolpe). 1902—1985). Режим доступу: https://www.ramos-poqui.com/ola/.
  8. Stefan Wolpe, Composer. Режим доступу: https://www.scribd.com/document/203218747/Wolpe-Composer-pdf
  9. Stefan Wolpe Chronological Catalog. Режим доступу: http://www.wolpe.org/page2/page12/page12.html

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »