Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 253—258

УДК 793.31(477.41/.42)(477.81)

ЛЕКСИКА НАРОДНИХ ТАНЦІВ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ У КОНТЕКСТІ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ГОРДЄЄВ Володимир

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5843-3621

старший викладач,

Рівненський державний гуманітарний університет

вул. Степана Бандери 12, 33028,

м. Рівне, Україна

Анотація. Етнографічна карта кожної країни є дуже умовним, але важливим «інструментом» розвитку культури та мистецтва народу. Сьогодні потребує уважного вивчення питання становлення та лексики народних танців України на регіональному рівні. Рівненське Полісся для аналізу в статті обрано не випадково. Адже межі формування та розповсюдження мистецької спадщини цієї етнографічної групи населення в реальності відрізняються лексикою хореографії народних танців від інших груп населення, навіть тих, яких відділяють від Рівненського Полісся декілька десятків кілометрів. У дослідженні, безпосередньо аналізуючи лексику народних танців Рівненського Полісся, встановлено, що хоча в доісторичні часи танець був ритуальним засобом спілкування з природою та божественними силами, однак вже тоді він набував своїх, притаманних конкретній групі людей, рис і колориту. Дефініція «народний танець» у науковому обігу з’явилася в середині ХХ століття. У цей час ця та інші мистецтвознавчі категорії танців критикувалися радянською ідеологією, що й викликало фахові дискусії навколо відмінностей у визначеннях.

Ключові слова: Рівненське Полісся, народний танець, хореографія, етнічна культура, мистецька спадщина, художні колективи, Заслужений ансамбль танцю України «Полісянка».

Надійшла 27.01.2019

Список використаних джерел

  1. Василенко К.Лексика українського народно-сце­ніч­ного танцю. Київ: ІПКПК, 1997. 282с.
  2. Верховинець В. Теорія українського народного танцю. Київ: Музична Україна, 2008. 150 с.
  3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Київ: Оберіг, 1993. 592 с.
  4. Годовський В.М. Танці Полісся. Рівне, 2002. 114 с.
  5. Гордєєв В. Формування регіональних танців українського Полісся та взаємовплив національних культур сусідніх держав. Вісник Львів. ун-ту. Серія мист-во. Львів, 2012. Вип. 11. С. 244—248.
  6. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. Київ, 1968. 85 с.
  7. Давидюк В. Вибрані лекції з українського фольклору. Луцьк: Твердиня, 2010. 446 с.
  8. ЗабутаТ.В. Народна мелодія у музичному полотні сучасних хореографічних постановок (з творчого до­робку ансамблю народної музики «Наспів» МБК). Актуальні питання культурології: у 2-х т. Рівне: РДГУ, 2008. Т. 2. Вип. 6. С. 40.
  9. Ошуркевич О. До джерел. Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2008. 351 с.
  10. Степанюк В.І. Хореографічна культура Волині в контексті танцювального мистецтва України. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2012. Вип. 18 (1). С. 78—82.
  11. Українські народні танці. Режим доступу: http://spadok.org.ua/folklor/ukrayinski-narodni-tantsi (дата звернення: 17.06.2018).
  12. Хромлива-Щур Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті. Львів: Фенікс, 1990. 35 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »