« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 259—265

УДК 792.028.03:130.123″19″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.259

МОДЕРНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ: СУЧАСНИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ КОНТЕКСТ

ЮДОВА-РОМАНОВА Катерина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2665-390X

кандидат мистецтвознавства, доцент, докторант,

кафедра режисури та майстерності актора,

Київський національний університет культури і мистецтв,

вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна

Контакти: e-mail: iudovakateryna@gmail.com

АЛЕНІНА Юлія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2940-1943

магістр сценічного мистецтва,

адміністратор/режисер-постановник

ProEnglishTheatre/ProEnglishDramaSchool

вул. Смоленська, 3, 02045, Київ, Україна

Контакти: e-mail: ulia.82127121@gmail.com

Анотація. Стаття містить мистецтвознавчий аналіз сучасного стану та тенденцій в еволюції вітчизняного театрального мистецтва, що стрімко розвивається під впливом науково-технічного прогресу. Мета дослідження — виявити на основі вивчення прикладів з театральної практики типових ознак від запровадження сучасних технологічних засобів для створення художніх образів на сцені. Дослідження виконано за матеріалами вистав Київського академічного драматичного театру на Подолі, сцена якого була відкрита після реконструкції у жовтні 2017.

Ключові слова: техніка сцени, технологічні засоби оформлення сцени, Київський академічний драматичний театр на Подолі.

Надійшла 19.02.2019

Список використаних джерел

  1. Вергеліс О. #преведмедвед. (26.01.2018). ZN.UA. Режим доступу: https://dt.ua/ART/prevedmedved-267369_.html (дата звернення 12.02.2019).
  2. Дівчинка з ведмедиком або Неповнолітня, за мотивами роману В.Домонтовича, інсценізація П.Ар’є. Режим доступу: http://www.theatreonpodol.com/ukr/plays/divchunazvedmedukom (дата звернення 14.06.2018).
  3. Інновації в театрально-видовищних закладах культури [відео]. Режим доступу: http://eurhythmics.com.ua/forum-inno­vatsii-in-theatrical-vidovischnih-zakladah-culture/ (дата звернення 18.10.2018).
  4. Київський академічний молодий театр: Сталкери. Режим доступу: https://molodyytheatre.com/repertoire/stalkery (дата звернення 12.02.2019).
  5. Лекція Броца Шандора на тему «Комплексні рішення технічного оснащення театрів». Відеохостинг Youtube.com. Режим доступу: http://youtu.be/GF0dcIuJe5o (дата звернення 20.10.2018).
  6. Орестея. Режим доступу: http://theatreonpodol.com/afisha/oresteya/ (дата звернення (дата звернення 12.02.2019).
  7. Скандальный «Театр на Подоле» официально от­крыли: Roshen дал 174 миллиона. (2017). Украинская правда. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/rus/news/ 2017/10/9/7157736/ (дата звернення 12.02.2019).
  8. Слава героям. Режим доступу: http://zoloti-vorota.kiev.ua/reper­tuar/188-slava-geroyam-1 (дата звернення 12.02.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »