Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 622—640

УДК 398.332.1/.2:58(=161.2:477:292.452)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.622

СИМВОЛ ДЕРЕВА У СВІТОВИХ МІФОЛОГІЯХ ТА МІФОЛОГЕМА СВІТОВОГО ДЕРЕВА (У ПОРІВНЯЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ТА НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ)

ГОЩІЦЬКА Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974

кандидат історичних наук, науковий співробітник,

відділ історичної етнології, Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: е-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто міфологему світового дерева у світових міфологіях та пам’ятках традиційної культури українських Карпат. Світове дерево та його варіанти являє собою певний образ універсальної концепції світу, яка протягом доволі тривалого часу визначала її модель для людських спільнот. За допомогою цього образу (в усій різноманітності його культурно-історичних варіантів, включаючи такі варіанти як «світова вісь», «стовп світу», «світова гора» і т. д.) стало можливим звести разом основні спільні змістові протиставлення, які окремо описували світ, встановити між ними відношення еквівалентності і створити тим самим перший універсальний знаковий комплекс, що і визначає актуальність дослідження. Метою пропонованої статті є дослідження міфологеми світового дерева у широкому порівняльному контексті, та її втілень у культурі українських горян, насамперед у декорі різноманітних предметів домашнього вжитку.У процесі дослідження нами був використаний міждисциплінарний метод та залучено матеріали археології, етнології, мистецтвознавства, релігієзнавства, петрогліфістики. В ареалі українських Карпат, як і загалом на Україні, бачимо постійну присутність даного мотиву в обрядовому та щоденному житті людини. Зокрема ми прослідкували його у багатьох варіантах на пам’ятках декоративно-ужиткового мистецтва, які попри значний місцевий колорит виразно співвідносяться із пам’ятками рівнинних теренів.

Ключові слова: світове дерево, міфологія, традиційна обрядовість, Українські Карпати, вірування, культ рослинності.

Надійшла 8.04.2019

Список використаних джерел

  1. Топоров В.Н. Мировое дерево. Универсальные знако­вые комплексы. Москва: Рукописные памятники Древней Руси, 2010. Т. 1. 448 с.
  2. Китова С. Полотняний літопис України: семантика українського рушника (2-ге вид. доповн.) Черкаси: БРАМА, 2003. 224 с.
  3. Скорик М. Бойківські писанки. Літопис Бойківщини. Самбір, 1934. Ч. 4. С. 20—28.
  4. Захарчук-Чугай Р. Вишивка. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II Етнологія та мистецтвознавство. С. 649—667.
  5. Горбаль М., Ляшенко О. Писанки. Лемківщина: іс­то­рико-етнографічне дослідження: у 2-х т. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 317—330.
  6. Ляшенко О.Г. Писанки. Гуцульщина: історико-ет­нографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 422—430.
  7. Федина О. Образ «дерева життя» в ансамблі українського народного костюма кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Науковий вісник. Львів: Національний лісотехнічний університет, 2006. Випуск 16.4. С. 149—152.
  8. Станкевич М. Українське художнє дерево. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II. Етнологія та мистецтвознавство. С. 709—726.
  9. Кошовий О. Кераміка. Лемківщина: історико-ет­но­графічне дослідження: у 2-х т. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 330—338.
  10. Кошовий О. Кераміка. Етногенез та етнічна істо­рія населення Українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II Етнологія та мистецтвознавство. С. 766—788.
  11. Колупаєва А. Українські кахлі XIV — початку XX ст. Історія. Типологія. Іконографія. Амбівалентність. Львів, 2006. 383 с.
  12. Івахнюк І. Генеза гуцульських підсвічників у контексті анімістичних уявлень. Актуальне народне: інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII ювілейних гончарівських читань. Київ, 2011. С. 260—269.
  13. Соломченко О.Г. Писанки Українських Карпат. Ужгород, 2002. 239 с.
  14. Дядюх-Богатько Н.Й. Мистецтво декорування зброї на Гуцульщині у ХVIII—XIX ст. Львів: Видавництво університету «Львівська Політехніка», 2018. 222 с.
  15. Кирилюк О.С. Універсально-культурні смисли світового дерева. Науковий вісник. Львів: Національний лісотехнічний Університет, 2006. Випуск 16.4. С. 72—79.
  16. Авдиев В.И. История древнего Востока. Москва, 1948. 588 с.
  17. Брагинский И.Г. Лелеков Л.А. Иранская міфологія. Мифы народов мира: Энциклопедия. Москва, 1980. Т. 1 (А—К). С. 560—565.
  18. Шапошникова Л.В. Дороги джунглей. Москва: Мысль, 1968. 294 с.
  19. Эрмин В.Г. Индуистская міфологія. Мифы народов мира: Энциклопедия. Москва, 1980. Т. 1 (А—К). С. 535—542.
  20. Яншина Э.М. Формирование и развитие древнекитайской мифологии. Москва: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1984. 280 с.
  21. Салевич П. «Мись» і світове дерево у «Слові о полку Ігоревім». Народознавчі Зошити. Львів, 2000. № 4. С. 655—659.
  22. Кенделл Е. Инки. Быт, религия, культура. Москва, 2005. 250 с.
  23. Таказов Ф.М. Мифологические архетипы модели ми­ра в осетинской космогонии. Владикавказ, 2014. 120 с.
  24. Топоров В.Н. Мировое древо. Мифы народов мира: Эн­ци­клопедия. Москва, 1980. Т. 1 (А—К). С. 398—406.
  25. Липс Ю. Происхождение вещей: из истории культуры человечества. Москва: Издательство иностранной литературы, 1954. 490 с.
  26. Кирчів Р. Усна народна творчість бойків. Із фольклорних регіонів України. Нариси і статті. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. С. 34—114.
  27. Гуцульські та Покутські свічники-трійці. Львів, 2008. 373 с.
  28. Ларичев В.Е. Альтамира — трагедия и величие открытия дона Марселино С. Де Саутуолы (К столетию начала исследований пещерного исскуства). Звери в камне. Новосибирск: Наука, 1980. С. 8—35.
  29. Семенов В.А. Первобытное искусство: Каменный век. Бронзовый век. Санкт-Петербург: Азбука-клас­си­ка, 2008. 592 с.: ил.
  30. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. Москва, 2003. 608 с.
  31. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ, 2007. 347 с.: іл.
  32. Юнг К. Либидо, его метаморфозы и символы. Санкт-Петербург: Восточноевропейский институт психоанализа, 2010. 415 с.
  33. Пиотровский Б.Б. Искусство Урарту VIII—VI в. в. до н. е. Ленинград: издательство государственного Эрмитажа, 1962. 148 с.
  34. Археологія Української РСР: у 3-х т. Київ, 1971. Т. 1. Первісна археологія. 450 с.
  35. Верещагин Н.К. Записки палеонтолога. Москва: На­ука, 1981. 168 с.
  36. Охріменко Г., Стрільчук Г. Давні зображення куста (куща). Історія релігій в Україні Науковий щорічник. Львів: Львівський музей історії релігії, вид-во Логос, 1998. Т. 1. С. 172—173.
  37. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. Москва: Наука, 1994. 610 с.
  38. Ткачук Т.М., Мельник Я.Г. Семіотичний аналіз три­пільсько-куктенських знакових систем (мальований посуд). Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. Ч. ІІ. 208 с.
  39. Дяденко В. Унікальна пам’ятка стародавнього мистецтва. Народна творчість та етнографія. 1962. № 4. С. 142—145.
  40. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка, 1983. 137 c.
  41. Насардинова А.М. Архитектурно-типологическая клас­сификация курганных сооружений кочевого мира. URL: http://journals.manas.edu.kg/mjsr/oldarchives/Vol05_Issue09_2004/343.pdf .
  42. Бандрівський М.С. Поселення ранньобронзового періоду в урочищі «Лазки» поблизу Винник. Археологічні дослідження Винниківського краєзнавчого музею за 1991 рік. Винники, 1992. С. 15—38.
  43. Сілецький Р. Традиційні ритуальні вимоги до рубання лісу в українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2012—2013. Випуск 13—14. C. 116—127.
  44. Фрезер Дж. Золотая ветвь: исследование магии и религии. Москва: Политиздат, 1986. 704 с.
  45. Латынин Б.А. Мировое дерево древо жизни в орнаменте и фольклоре восточной Европы. К вопросу о пережитках. — Ленинград: издательство ГАИМК, 1933. С. 19—28.
  46. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древних славян. Москва, 1993. 306 с.
  47. Агапкина Т.А. Дерево культовое. Славянская мифология: Энциклопедический словарь. Москва: археологія; Международные отношения, 2002. С. 134—136.
  48. Верещагин Н.К. Записки палеонтолога. Москва: Наука, 1981. 168 с.
  49. Шаповалов Г. Корабли веры. Судоходство в духовной жизни древней Украины. Запорожье: Дикое поле, 1997. 156 с.
  50. Забашта Р.В., Пошивайло О.М. «Перунові дуби». Археологія. 1992. № 2. С. 57—69.
  51. Козак Д.Н. Святилища восточных славян. Обряды и верования древнего населения Украины. Сборник научных трудов. Киев: Наукова думка, 1990. С. 84—100.
  52. Тульцева Л.А. Рябина в народных поверьях. Советская етнография. 1976. № 5. С. 88—99.
  53. Токарев С.А., Филимонова Т.Д. Обряды и обычаи, связанные с растительностью. Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. Исторические корни и развитие обычаев. Москва, 1983. С. 145—160.
  54. Могитич Р. Священний дуб у давньому Львові. Історія релігій в Україні Науковий щорічник. Львів: Львівський музей історії релігії; вид-во Логос, 1998. Т. 1. С. 150—153.
  55. Кобільник В. MISCELLANEA. Літопис Бой­ків­щини. Самбір, 1934. Рік.IV. Ч.3. С. 34—37.
  56. Тайлор Е. Первобытная культура. Москва, 1939. 568 с.
  57. ТуголуковВ.А. Следопыты верхом на оленях. Москва: Наука, 1969. 215с.
  58. Легенди, бувальщини та оповідки з Турківщини. Львів, 2015. 302с.
  59. Качмар М. Структурно-семантична своєрідність укра­їнських етіологічних легенд із дендрологічними мотивами. Міфологія і фольклор. 2010. № 2. С. 122—129.
  60. Moszyсski K. Kultura ludowa sіowian. Krakуw, 1929. Cz.2. Kultura duchowa. 725s.
  61. Цар-дерево. Село Вежиця. URL: https://www.youtube.com/watch?v=yIjhk1WhxIc
  62. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ — першої половини ХХ століть. Львів: ІН НАН України, 2007. 544 с.
  63. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. Київ: Наукова думка, 1988. 194 c.
  64. Захарчук-ЧугайР. Вишивка. Лемківщина: історико-етнографічне дослідження: у 2-х т. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. Т.2. Духовна культура. С. 256— 273.
  65. Аронець М.М. Народна вишивка Прикарпаття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Українське мистецтвознавство. Київ: Наукова думка, 1974. Вип. 6. С. 95—104.
  66. Никорак О. Художнє ткацтво. Лемківщина: істори­ко-етнографічне дослідження: у 2-х т. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 242—255.
  67. Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 160 c.
  68. Моздир М.І. Різьбярство. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 388—404.
  69. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали з українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. 7. 271 с.
  70. Зубрицький М. Селянські будинки у Мшанци, Старосамбірського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, 1900. Т. XI. С. 1—22.
  71. Дубина Р. Новорічний цикл свят народного календаря Східної Бойківщини. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 131—137.
  72. Кирчів Р. Регіональність фольклорної традиції. Роман Кирчів Із фольклорних регіонів України. Нариси і статті. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2002. С. 7—33.
  73. Тарнович Ю. Лемківщина. Матеріяльна культура. Краків: Українське видавництво, 1941. 160 c.
  74. Павлешин А. Липовнянські писанки. Загреб, 2009. 110 c.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »