Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 641—659

УДК 39:371.72 (=161.2)(477.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.641

НАРОДНА ЕКОЛОГІЯ, САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА НА ПОКУТТІ

ТАРАС Ярослав

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

доктор історичних наук, професор,

Інститут народознавства НАН України,

завідувач відділу етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Актуальність теми полягає в тому, що народна гігієна вивчалася вченими побіжно, студіювались окремі історико-етнографічні райони.

З’ясовано, що екологічно-гігієнічний аспект на Покутті був присутній на всіх стадіях будівництва хати, господарських споруд та їх експлуатації. Насамперед він був пов’язаний з вибором місця, дерева для будівництва, власне будівництвом, організацією двору, традиційною системою життєзабезпечення в цих спорудах.

Особлива увага приділяється гігієні покутської хати, її прибиранню серед тижня під час весняної календарної обрядовості та великих календарних свят.

Важливим гігієнічним заходом на Покутті було прання, яке має свою історію. Воно насамперед пов’язане з золінням білизни та полотна. Розкриті загальні правила та технологія прання в зільниці, кадубі, цебрі, з’ясовані приписи щодо місця і порядку прання на річці, пральні; висвітлені гігієнічні вимоги щодо прання дитячих речей, жіночих сорочок, настанови матерів для доньок, які йшли прати на річку, до пральні, та ставлення покутян до джерел води. Представлено, як громада визначалася використовувати джерела води та як війти будували та облагороджували місця для прання.

Висвітлено, як ставилися до днів, у які можна було прати і в які не можна, чи можна прати після посвячення води на Йордан та Івана.

Встановлено, що перші громадські криниці в селах Покуття відомі з XVI ст., показана їх наявність в селах та як їх чистили.

Гігієнічний аспект, пов’язаний з водою — вмивання, купання, прання фіксується на всій території Покуття, він тісно поєднаний з народними та релігійними святами, має місце в повсякденному житті. Показані гігієнічні дії господині у перший день Великого посту та звичай не переносити посуд зі старої хати до нової.

Ключові слова: народна екологія, архітектура, гігієна, Покуття, прання.

Надійшла 22.04.2019

Список використаних джерел

  1. Леру Р. Экология человека — наука о жилищном строительстве. Москва: Стройиздат, 1970. 264 с.
  2. Романюк Я. Залуччя над Черемошем. Історико-публі­цистична розповідь. Снятин: Прут Принт, 2012. 232 с.
  3. Купчинський Б. Історія Тишківців (в датах, подіях і фактах). Коломия: Вік, 1994. 256 с.
  4. Васильчук М. Трохи про Великий Ключів. Ямгорів. Літературно-краєзнавчий і мистецький альманах. 2013. Ч. 22—23. С. 184—190.
  5. Зайшлий Я. Товариство «Сільський господар» і кооперативні установи в Коломиї. Коломия. ТРК «Рідні ме­дія». URL: http://kolomyya.org/histpub/historypub78.htm.
  6. Паньків М. Аграрні відносини на Покутті та їх соціальні наслідки в другій половині XIX століття — першій половині XX століття. Ямгорів. Літературно-краєзнавчий і мистецький альманах. 2000. Ч. 11—12. С. 185—198.
  7. Мрочко Фр. К. Снятинщина: Причинки до крайової етнографії. Дітройт, 1977. Ч. 1. 129 с.
  8. Зубаль Я. Саджавка. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Стані­славщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 845—849.
  9. Бажанський М. Краса Снятинщини: ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів: Гаслова енциклопедія. Дітройт, 1982. 272 с.
  10. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  11. Гнатюк В. Знадоби до української демонології. Етнографічний збірник НТШ. Т. XXXIV. Вип. 2. 1912.
  12. Мохорук Д. Село моє Топорівці. Етнографічний образ села. Косів: Писаний камінь, 2008. Т. 6. 388 с.
  13. Урбанович Б. Художньо-образна варіативність ін­тер’є­ра селянського житла на Покутті. Ямгорів. Літера­турно-краєзнавчий і мистецький альманах. 1997. Ч. 9—10.
  14. Деменюк Д. Життя і праця на селі. Коломия й Коломийщина. Філядельфія. 1988.
  15. Кольберг О. Покуття. Етнографічний опис. Наукові записки. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. Вип. 9—10. C. 306—333.
  16. Вайгель Л. Нарис про місто Коломию. Коломия: Вік, 2008. 120 с.
  17. Марчук В. Торговиця. Сторінки історії. Івано-Фран­ківськ: ЛІК. 2010. 320 с.
  18. Тарас Я. Народна екологія та гігієна по Поліссі (за матеріалами експедицій 1994—2003 рр.). Народознавчі зошити. 2016. № 2. С. 333—340.
  19. М. Г. і П. Т. Село Дятьківці. Коломия і Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Філадельфія, 1988.
  20. Макогон І. Глушків. Городенщина. Історично-ме­му­арний збірник. Ню-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978.
  21. Мохорук Д. Село моє Топорівці. Історико-краєзнав­чий та етнографічний нарис. Снятин: Прут Принт, 2005. Кн. 1. 208 с.
  22. Бучко Д.Г. Походження назв населених пунктів Покуття. Львів: Світ, 1990. 144 с.
  23. Чабан Д. Село над бистроплинною Рибницею. Снятин: Над Прутом, 1994. 48 с.
  24. Е. Б. і О. Г. Городниця. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Ню-Йор; Торонто; Вінніпег, 1978.
  25. Мозолюк К. Село Товмачик. Коломия і Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Філадельфія: Видання Комітету коломиян, 1988.
  26. Роїк Ю. Дещо про Городенку. Городенщина. Історич­но-мемуарний збірник. Ню-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978.
  27. Хоткевич Г. Довбуш. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=5319.
  28. МарунчакМ. Відпустове село Далешева. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. С.538—544.
  29. Тимчук М. Грушка. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини. Нью-Йорк;Торонто; Мюнхен, 1975. С.899—908.
  30. ШинкарукМ. Село Іспас. Коломия і Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Філадельфія, 1988.
  31. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—489. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському, Снятинському, Тлумацькому, Тисменицькому, Городенківському районах Івано-Франківської обл., 2013, 2014, 2016, 2017 рр.).
  32. Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в с. Тростянци Снятинського повіта. Етнографічний збір­ник НТШ. Т.XXXII. 1912. С.302—315.
  33. Матеріали до українсько-руської етнології: в 22т. Львів, 1902. Т.V.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »