Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 732—748

УДК 39(=161.2)[643:747](477.83/.87)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.732

ВБУДОВАНЕ ТА НАПІВВБУДОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ В ІНТЕР’ЄРІ НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

СИВАК Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6444-0705

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: suvakvasul@gmail.com

Анотація. Стаціонарне (вбудоване) та напівстаціонарне (напіввбудоване) обладнання належить до однієї з найдавніших складових житлового та господарського приміщень хати. Воно побутувало протягом віків, тому з’ясування походження та функціонування обладнання у різних етнографічних районах Українських Карпат є дуже актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати використання в курному та напівкурному житлі українців-горян вбудованого та напіввбудованого обладнання, виявити локальні риси. Об’єктом дослідження є традиційне житло бойків, гуцулів і лемків, а предметом — вбудоване та напіввбудоване обладнання у зоні використання верхнього простору. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів. Вказана проблема на сьогоднішній день не була окремим об’єктом дослідження. Джерельна база формувалася за допомогою кущових та маршрутних етнографічних експедицій, під час яких було здійснено фіксацію польових матеріалів за допомогою фотографування, обмірів, замальовування об’єктів, усного опитування респондентів, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Вбудоване та напіввбудоване обладнання українців-горян функціонувало водночас із спорудженням курної хати. Вважаємо, що термінологія, як і пристосування, були привнесені на територію Карпат ще під час їх заселення, від ХV ст., а, точніше, тоді, коли будували повноцінне зрубне курне житло.

Ключові слова: Українські Карпати, обладнання, грядка, жердка, курна та напівкурна хата, опалення «по-чистому», хата, сіни, комора.

Надійшла 7.05.2019

Список використаних джерел

  1. Сивак В. Облаштування інтер’єру народного житла Українських Карпат: стан наукової розробки проблеми. Народознавчі зошити. 2017. №3. С.633—646.
  2. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци Старосамбірського повіта. Матеріали до українсько-русь­кої етнології. Львів, 1909. Т.ІІ. С.1—22.
  3. Бескид Ю. Матеріяльна культура Лемківщини. То­ронто, 1972. 166с.
  4. Франко І. Етнографічна виставка у Тернополі. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1985. Т.46. Кн.1. Історичні праці (1883—1890). С. 469—479.
  5. Фальковський Я. Село Волосате Ліського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Ч.Б. РікV. С. 14—28.
  6. Reinfuss R. Meblarstwo ludowe w Polsce. Wroclaw, 1977. 424 s.
  7. Moszynski K. Kultura ludowa slowian. Krakow, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
  8. Kepa E. Urzandzenie wnetrza mieszkalnego na Lemkowszczyznie w XIX i XX wieku. Materialy Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 1971. № 13. S. 21—32.
  9. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1. Материяли до укра­їнсько-руської етнольогії. Львів, 1899. Т. ІІ. 144 с.
  10. Сополига М. Народне житло українців Східної Сло­ваччини. Братіслава; Пряшів: Словацьке пед. вид-во, 1983. 387с.
  11. Сополига М. Традиційні народні меблі українців Словаччини. Lemkowie, bojkowie, rusini historia, wspolczesnosc, kultura materialna i duchowna. Slupsk; Zielona Gora, 2012. T.IV. Cz.2. S. 613—623.
  12. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 359. Зош. 3: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Старосамбірському та Турківському р-ні Львівської обл. у 1989 р. 29 арк.
  13. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 359. Зош. 4: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Старосамбірському р-ні в 2007 р. 71 арк.
  14. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 364: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Івано-Франківській обл. в 1990 р. 62 арк.
  15. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зош. 1: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Старосамбірському, Турківському р-нах Львівської обл. та Великоберезнянскому р-ні Закарпатської обл. в 1991 р. 92 арк.
  16. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зош. 2: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Перечинському р-ні Закарпатської обл. в 1991 р. 65 арк.
  17. Срезневский И.И. Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ. СПб., 1912. Т. III: Р—Я. 1684 с.
  18. Бломквист Е. Крестьянские постройки русских, украинцев и белорусов (поселения, жилища и хозяйственные строения). Труды Института этнографии АН СССР. Москва, 1956. Т.31. 458с.
  19. Гринченко Б. Словарь украинского языка. Киев, 1907. Т.1. 458с.
  20. Сополига М. Словник діалектних етнографічних термінів. Народне житло українців Східної Словаччини. Братіслава; Пряшів: Словацьке пед. вид-во, 1983. С.284—297.
  21. Радович Р. Словник народної будівельної термінології. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ, 2015. С.295—333.
  22. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 902: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Сколівському р-ні Львівської обл. в 2018 р. 36 арк.
  23. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 402: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Сколівському, Турківському р-нах Львівської обл. та Воловецькому, Міжгірському р-нах Закарпатської обл. в 1994 р. 78 арк.
  24. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 359. Зош. 1: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Львівській та Закарпатській обл. в 1986 р. 65 арк.
  25. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького повіта). Житє і слово: вісник літератури історії фольклору. Львів, 1895. Т.4. С.216—230.
  26. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1937. С.61—62.
  27. Гошко Ю. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка. 1976. 205c.
  28. Франко І. Моя вітцівська хата. Зібрання творів: у 50 т. Київ, Наукова думка, 1985. Т. 39: Літературно-критичні статті (1911—1914). С.243—247.
  29. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 426. Зош. 1: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Житомирській та Київській обл. в 1996 р. 93 арк.
  30. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 851с.
  31. Бойченко В. Короткі етнографічні відомості про с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області кінця ХІХ — початку ХХ століття. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2003. Вип.ІV. С.64—98.
  32. Бойченко В. Відомості про с. Біловіж Рокитнівського району Рівненської області (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Етнокультурна спадщина Полісся. Рівне: Перспектива, 2005. Вип.VІ. С.143—188.
  33. Свирида Р. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. Київ, 1979. №3. С.56—63.
  34. СивакВ. Жердка. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С.203—204.
  35. Гайова Є. Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Народна творчість та етнологія. 2014. №1. С.108—116.
  36. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 359. Зош. 3: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Старосамбірському р-ні Львівської обл. в 2002 р. 89 арк.
  37. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зош. 3: Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Городенківському, Тисменицькому та Тлумацькому р-нах Івано-Франківської обл., Завставнівському р-ні Чернівецької обл. в 1997 р. 87 арк.
  38. Сивак В. Інтер’єр поліського житла. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С. 125—166.
  39. СергачоўС.А. Жэрдка. Этнаграфія Беларусі. Энцы­клапедыя. Мінск, 1989. С.199—200.
  40. Джорджета Стойка. Дом и хозяйство румынского крестьянина. Бухарест: Меридиане, 1984. 148с.
  41. GyхzхS. Famыvesseg. Budapest: Mezхgazdasбgi Kiadу, 1986. 167 s.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »