« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 758—766

УДК 94:[329.15-026.87:338.4](477.84)”1939/1941″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.758

ПОЛІТИКА КОМУНІЗМУ ЯК ЧИННИК НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ З ІСТОРІЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 — ЧЕРВЕНЬ 1941 р.)

КРАВЧУК Леонід

ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0805–6709

кандидат історичних наук,

доцент кафедри педагогіки вищої школи

та суспільних дисциплін

Тернопільського національного медичного

університету ім. І.Я. Горбачевського,

майдан Волі, 1, 46002, Тернопіль, Україна

Контакти: e-mail: kravchuklv@tdmu.edu.ua

Анотація. У статті розкрито антигуманну природу комуністичної сис­теми, мотиви застосування репресій як права нової влади проти населення з іншим світоглядом, неефективність командно-адміністративних радянських методів управління сільським господарством, промисловістю. Проаналізовано діяльність радянської влади, яка з вересня 1939 року почала впроваджувати силові методами управління, щоб утвердити сталінські реформи на окупованій території області, що у підсумку призвело одночасно до зубожіння, занепад, обурення і загострення протиріч між населенням та радянським режимом.

Ця проблематика є особливо актуальною на сьогодні, коли українське суспільство вирішує комплекс політичних, економічних і соціально-культурних проблем, породжених у попередній історичний період авторитарною насильницькою заміною демократичної держави соціалістичною, ринкової економіки — адміністративно-плановою, загальнолюдських цінностей — цінностями комуністичної ідеології.

Джерельною базою статті є надбання вітчизняної та зарубіжної історичної науки, національних і зарубіжних архівів. Застосовуючи теоретико-методологічний досвід минулого та інновації сьогодення, автор спромігся розширити неупереджене, комплексне, багатовекторне й різнопланове вивчення суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень на західноукраїнських землях на початковому етапі силового приєднання до УРСР в складі СРСР.

Основні наукові положення статті є фахово обгрунтованими, становлять значний науковий інтерес.

Ключові слова: комунізм, націоналізація, радянська влада, селянин, сільське господарство, приватна влас­ність, промисловість, планування, облік.

Надійшла 27.05.2019

Список використаних джерел

  1. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. 193 с.
  2. Західня Україна під большевиками. ІХ.1939 – VІ.1941. Збірник статей. За ред. Мілени Рудницької. Нью-Йорк, 1958. 494с.
  3. Возз’єднання західноукраїнських земель з Радянсь­кою Україною. За заг. ред. Сливки Ю.Ю. Київ: Нау­кова думка, 1989. 482с.
  4. Як жили робітники, шевці за польського панування. Сталінським шляхом. 1939. 30 вересня (№ 3). С. 2.
  5. Двадцятий з’їзд КПРС без маски. Видання закордонних частин ОУН, 1956. 168с.
  6. Брыль М. Освобожденная Западная Украина. Москва, 1940. 30с.
  7. Історія міст і сіл УРСР [у 26 тт.] Т. ХІХ: Тернопільська область. Гол. ред. кол. Нечай С.П. Київ: Інститут історії АН УРСР, 1973. 640 с.
  8. З історії колективізації сільського господарства західних областей Української РСР. Збірник документів і матеріалів. За ред. Івасюта М.К. Київ: Наукова думка, 1976. 509 с.
  9. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-ті–50-ті рр. ХХ століття (істо­рико-політологічний аспект). Луцьк : Над­стир’я, 1995. 175 с.
  10. Нариси з історії Тернопільської обласної партійної організації. Львів: Каменяр, 1980. 288 с.
  11. Збаражчина. Збірник статей, матеріялів і споминів. За ред. Володимира Жили. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1980. 740с.
  12. Державний Архів Тернопільської Області, далі (ДАТО). Ф. П-1. Оп. 1. Спр. 5. Постанова бюро Тарнопольського обкому КП(б)У від 3 січня 1940 року «Про хід націоналізації промислових підприємств і житлових будинків по м. Тарнополю». Арк.6–7.
  13. ДАТО. Ф.Р-9. Оп.1. Спр. 105. Постанова президії Тарнопольської міської ради від 19 березня 1940 року «Розгляд заяв про невірну націоналізацію майна». Арк. 86–87.
  14. ДАТО. Ф. Р-1833. Оп. 6. Спр. 6. Постанова Тар­нопольського облвиконкому від 25 січня 1940 року «Про націоналізацію, облік і збереження державних фондів по Борщівському повіту». Арк. 6–7.
  15. ДАТО. Ф.П-1. Оп. 1. Спр. 5. Постанова бюро Тарнопольського обкому КП(б)У від 13 січня 1940 року «Про факти описування майна монахів с. Михайлівка Борщівського району». Арк. 24.
  16. ДАТО. Ф. Р-9. Оп. 1. Спр. 105. Постанова президії Тарнопольської міської ради від 13 січня 1940 року «Про затвердження списків будинків, які належать до націоналізації». Арк. 154–156.
  17. ДАТО. Ф. П.-1. Оп. 1. Спр. 3. Стенограма першої обласної партійної конференції 23–25 квітня 1940 р. Арк. 1–159.
  18. Филиппов. М.М. Енцыклопедический словарь в трьох томах. Том II. СПБ, 1901. 2688с.
  19. Павленков Ф. Енцыклопедический словарь. С.Петер­бург. 1913. 3104 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »