Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 758—766

УДК 94:[329.15-026.87:338.4](477.84)”1939/1941″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.758

ПОЛІТИКА КОМУНІЗМУ ЯК ЧИННИК НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ З ІСТОРІЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 — ЧЕРВЕНЬ 1941 р.)

КРАВЧУК Леонід

ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0805–6709

кандидат історичних наук,

доцент кафедри педагогіки вищої школи

та суспільних дисциплін

Тернопільського національного медичного

університету ім. І.Я. Горбачевського,

майдан Волі, 1, 46002, Тернопіль, Україна

Контакти: e-mail: kravchuklv@tdmu.edu.ua

Анотація. У статті розкрито антигуманну природу комуністичної сис­теми, мотиви застосування репресій як права нової влади проти населення з іншим світоглядом, неефективність командно-адміністративних радянських методів управління сільським господарством, промисловістю. Проаналізовано діяльність радянської влади, яка з вересня 1939 року почала впроваджувати силові методами управління, щоб утвердити сталінські реформи на окупованій території області, що у підсумку призвело одночасно до зубожіння, занепад, обурення і загострення протиріч між населенням та радянським режимом.

Ця проблематика є особливо актуальною на сьогодні, коли українське суспільство вирішує комплекс політичних, економічних і соціально-культурних проблем, породжених у попередній історичний період авторитарною насильницькою заміною демократичної держави соціалістичною, ринкової економіки — адміністративно-плановою, загальнолюдських цінностей — цінностями комуністичної ідеології.

Джерельною базою статті є надбання вітчизняної та зарубіжної історичної науки, національних і зарубіжних архівів. Застосовуючи теоретико-методологічний досвід минулого та інновації сьогодення, автор спромігся розширити неупереджене, комплексне, багатовекторне й різнопланове вивчення суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень на західноукраїнських землях на початковому етапі силового приєднання до УРСР в складі СРСР.

Основні наукові положення статті є фахово обгрунтованими, становлять значний науковий інтерес.

Ключові слова: комунізм, націоналізація, радянська влада, селянин, сільське господарство, приватна влас­ність, промисловість, планування, облік.

Надійшла 27.05.2019

Список використаних джерел

  1. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. 193 с.
  2. Західня Україна під большевиками. ІХ.1939 – VІ.1941. Збірник статей. За ред. Мілени Рудницької. Нью-Йорк, 1958. 494с.
  3. Возз’єднання західноукраїнських земель з Радянсь­кою Україною. За заг. ред. Сливки Ю.Ю. Київ: Нау­кова думка, 1989. 482с.
  4. Як жили робітники, шевці за польського панування. Сталінським шляхом. 1939. 30 вересня (№ 3). С. 2.
  5. Двадцятий з’їзд КПРС без маски. Видання закордонних частин ОУН, 1956. 168с.
  6. Брыль М. Освобожденная Западная Украина. Москва, 1940. 30с.
  7. Історія міст і сіл УРСР [у 26 тт.] Т. ХІХ: Тернопільська область. Гол. ред. кол. Нечай С.П. Київ: Інститут історії АН УРСР, 1973. 640 с.
  8. З історії колективізації сільського господарства західних областей Української РСР. Збірник документів і матеріалів. За ред. Івасюта М.К. Київ: Наукова думка, 1976. 509 с.
  9. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-ті–50-ті рр. ХХ століття (істо­рико-політологічний аспект). Луцьк : Над­стир’я, 1995. 175 с.
  10. Нариси з історії Тернопільської обласної партійної організації. Львів: Каменяр, 1980. 288 с.
  11. Збаражчина. Збірник статей, матеріялів і споминів. За ред. Володимира Жили. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1980. 740с.
  12. Державний Архів Тернопільської Області, далі (ДАТО). Ф. П-1. Оп. 1. Спр. 5. Постанова бюро Тарнопольського обкому КП(б)У від 3 січня 1940 року «Про хід націоналізації промислових підприємств і житлових будинків по м. Тарнополю». Арк.6–7.
  13. ДАТО. Ф.Р-9. Оп.1. Спр. 105. Постанова президії Тарнопольської міської ради від 19 березня 1940 року «Розгляд заяв про невірну націоналізацію майна». Арк. 86–87.
  14. ДАТО. Ф. Р-1833. Оп. 6. Спр. 6. Постанова Тар­нопольського облвиконкому від 25 січня 1940 року «Про націоналізацію, облік і збереження державних фондів по Борщівському повіту». Арк. 6–7.
  15. ДАТО. Ф.П-1. Оп. 1. Спр. 5. Постанова бюро Тарнопольського обкому КП(б)У від 13 січня 1940 року «Про факти описування майна монахів с. Михайлівка Борщівського району». Арк. 24.
  16. ДАТО. Ф. Р-9. Оп. 1. Спр. 105. Постанова президії Тарнопольської міської ради від 13 січня 1940 року «Про затвердження списків будинків, які належать до націоналізації». Арк. 154–156.
  17. ДАТО. Ф. П.-1. Оп. 1. Спр. 3. Стенограма першої обласної партійної конференції 23–25 квітня 1940 р. Арк. 1–159.
  18. Филиппов. М.М. Енцыклопедический словарь в трьох томах. Том II. СПБ, 1901. 2688с.
  19. Павленков Ф. Енцыклопедический словарь. С.Петер­бург. 1913. 3104 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »