Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 580—590

УДК 392.51 (477.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.580

«ТУЛИСЯ МІХ ДО МІХА, А ТОРБА ДО ТОРБИ» (ПЕРЕДВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ НА ПОКУТТІ)

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8741-2467

кандидат історичних наук

старший науковий співробітник відділу етнології сучасності,

Інститут народознавства Національної академії наук України

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: е-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. Весільний обряд — явище, яке у різних локальних різновидах дотривало до сьогодення, відтак його дослідження завше актуальне. З огляду на це метою розвідки є розгляд низки звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, які стосуються створення нової сім’ї. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова ку­ль­ту­ра жителів Покуття, а предметом — передвесільний цикл весільної звичаєвості, тобто ті обрядові реалії, які передували власне весільним урочистостям на теренах Покуття. Поміж ними — залицяння до дівчини, сватання, «злагода», «заручини», «протокул», церковні «оповіді», запрошення на весілля. Джерельною основою дослідження є матеріали власних польових досліджень автора впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького р-нів Івано-Франківської обл., а також праці кінця ХІХ — поч. ХХІ ст. Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методоло­гічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-ет­­­нологічного спрямування. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант весільної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: весілля, хлопець, дівчина, «князь», «княгиня», весільні звичаї, Покуття.

Надійшла 22.03.2019

Список використаних джерел

  1. Waigiel L. Rys miasta Koіomyi. Koіomyja, 1877. 114 s.
  2. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. Wrocіaw; Poznaс: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spуіdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  3. MroczkoK.Fr. Њniatyсszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacki. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304; Z. V. S. 385—402; Z. VI. S. 481—498; Z. VII. S. 577—595.
  4. ГолубовичеваО. Весілє в селї Ілинцях, Снятинського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т.ХІХ—ХХ. С. 177—193.
  5. ВолошинськийІ. Весілє в Далешеві, Городенського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т.ХІХ—ХХ. С. 2—34.
  6. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Станіславщині. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн.2. С.183—214.
  7. Покутське весілля. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн.2. С.426—463.
  8. Архів ІН НАН України. Ф.1. Оп.2. Од. зб. 355 б. Арк. 1—188. Панькив М.И. Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Ди­серт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988.
  9. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 108с.
  10. Паньків М. Весільна атрибутика Покуття. Ямгорів. 2011. Ч.18—19. С.228—233.
  11. Нємєц В. Деревце як предметно-символічний компонент весільного ритуалу: волинсько-покутські паралелі (на матеріалах з Радехівського і Богородчанського районів). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: ЗеньО., 2014. Випуск25. С. 185—186.
  12. Герус Л. «Колач» у весільному обряді покутян кінця ХІХ — початку ХХІ століття: пластичне вирішення, символіка, функції. Народознавчі зошити. 2017. №1. С.160—170.
  13. Бойчук Х. Весільна обрядовість Городенківщини (за матеріалами експедиції 2016 р.). Народознавчі зошити. 2017. №1. С.154—159.
  14. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М. Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  16. Андрусяк С., Білий Д., Двояк М., Качорак Я. Вікняни: з правіків до сьогодення. Львів: Українські технології, 2007. 451с.:160с. іл.
  17. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2003. 208с.
  18. Гачинський М. Нарис з історії села Петрова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. 516с.
  19. ГрабовецькийВ. Іванівці. Літопис села над Прутом. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. 264с.
  20. ДрабчукІ. Сілецьке весілля. Івано-Франківськ: СІМИК, 2008. 96с.
  21. Жибак Г., Хімей Р. Традиційні українські обряди та звичаї (весілля, хрестини, гаївки). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 124 с.
  22. Жолобайло Я. «Це Матіївці — наше село…»: Істо­ри­ко-етнографічний нарис. Коломия: Вік, 2000. 184 с.
  23. Історія Угринова. Нариси з історії села Угринів Тисменицького району Івано-Франківської обл. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 280 с.
  24. Когуч Б.О., Сас О.Л. Нариси з історії села Павелча (Павлівка). Івано-Франківськ: Лік, 1998. 260 с.
  25. Королько О. Весільні обрядово-звичаєві традиції Покуття і Гуцульщини на початку ХХ ст.: порівняльний огляд. Снятин, Снятинщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 850-річчю міста Снятина на Покутті. Снятин: ПрутПринт, 2008. С. 77—84.
  26. Марусик П. «Белелує, колиско моя!» Історія, етнографія, побут Покутського села. Галич, 2000. 217 с.
  27. Петрук М., Петрук П. Історія Товмачика: Історико-краєзнавчий нарис. Коломия: Вільний голос, 2000. 96 с.
  28. Покуття: Історико-етнографічний нарис. Львів: Ману­скрипт, 2010. 456с.
  29. Слободян Н. Гринівецьке весілля. Ямгорів. 2008. Ч. 15. С. 172—216; 2009. Ч. 16—17. С. 220—225.
  30. СоричМ. Історія Мишина. Коломия, 2000. 346с.
  31. Стрижевська Н. Сучасне весілля у Сопові. Матеріали круглого краєзнавчого столу «Коломийська Гуцульщина». Коломия, 2006. С.68—74.
  32. Тафійчук М. Ключівський весільний вінок. Матеріали круглого краєзнавчого столу «Коломийська Гуцульщина». Коломия, 2006. С.36—38.
  33. ЦипердюкМ. Село над Золотою Бистрицею. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. 112с. + 48 с.: іл.
  34. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С.217—228.
  35. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 192 с.
  36. Босик З.О. Родинна обрядовість: Трансформація та архетипові мотиви весільної обрядовості Середньої Наддніпрянщини: монографія. Київ: НАКККіМ, 2010. 344 с.
  37. ГузійР., ВархолН., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина: Історико-етногра­фічне дослід­жен­ня: у 2 т. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002; Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  38. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 160с.
  39. Здоровега Н.І. Народні звичаї та обряди. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С.232—248.
  40. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядо­вість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХ ст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  41. Сявавко Є.І. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: Істо­ри­ко-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С.302—319.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »