« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 608—621

УДК 392 : 638.1 ] (= 161.2) (438.24)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.608

ОБРЯДОВИЙ КОМПЛЕКС ТРАДИЦІЙНОГО БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНЦІВ НАДСЯННЯ

МОВНА Уляна

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9763-2455

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Ритуали як одна із структурних ланок культури етносу, що є складною цілісною, взаємопов’язаною, історично обумовленою системою усієї сукупності людського досвіду, матеріальних та світоглядних цінностей, на шкалі різнорівневих компонентів світоглядного комплексу українців перебувають серед пріоритетних. У цьому аспекті не становлять винятку й пасічницькі ритуали, що, яскраво виявляючись на всіх етапах річного бджолярського колообігу, складали органічну частину цільної системи релігійних вірувань українців. Тому з’ясування локальної специфіки обрядового комплексу окремих етнографічних районів має достатнє наукове обґрунтування і є актуальним. Вперше здійснене нами у цій статті дослідження основних обрядових аспектів традиційного бджільництва українців Надсяння базується на вичленуванні трьох основних ритуальних компонентів: народній візії бджоли включно зі статусом комахи у світоглядній традиції; окресленні колективного портрета пасічника на тлі минувшини, сюжетно-змістовому виділенні та осмисленні окремих пасічницьких мотивів народного календаря (обрядових чинностей календарного циклу); ролі продуктів бджільництва в обрядовому житті (календарній обрядовості, ритуалах життєвого циклу людини, в обрядово-магічній практиці). Об’єктом дослідження є традиційне бджільництво як невід’ємний компонент етнокультури українців, а предметом — його обрядовий комплекс, що акумулює у собі ритуальні практики, уявлення, вірування, звичаї та обряди бджолярів. Обрядовий комплекс традиційного бджільництва українців Надсяння ніколи не був предметом спеціального розгляду, тому основним джерельним підґрунтям розвідки є польові матеріали автора.

Ключові слова: бджільництво, обрядовий комплекс, Надсяння, українці, бджола, пасічник.

Надійшла 16.03.2019

Список використаних джерел

  1. Мовна У. Бджільництво: український обрядовий кон­текст. Львів, 2017. 552с.
  2. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 559. 67 арк. (Мовна У. Польові матеріали з традиційного бджільництва, записані у Яворівському районі Львівської області (30 травня — 9 червня 2007 р.).
  3. КилимникС. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Київ: Обереги, 1994. Кн.2. Т. 3 (Весняний цикл). 528 с.
  4. Wrуblewski R. Wierzenia i obyczaje pszczelarzy polskich. Nowy S№cz, 1997. 147 s.
  5. ЦивьянТ.В. Защита от дурного глаза : пример из албанской традиции. Исследования в области балто-славянской духовной культуры: заговор. Москва: Наука, 1993. С.164—169.
  6. Frankowski E. Zabiegi magiczne przy poїyczaniu, kupnie i sprzedaїy u ludu polskiego. Lwуw, 1925. 64 s.
  7. МаковейО. Звичаї, обряди і повір’я святочні в місті Яворові. Правда. Львів, 1895. Т.24. Вип. 72. С. 50—55.
  8. Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. СПб.: Наука, 1993. 238c.
  9. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука, 1983. 192с.
  10. Костик О. Торки. Село з-над Сяну. Перемишль, 2003. 155с.
  11. Лозовський М. Село Лази. Збірник історичних, археологічних, етнографічних нарисів та спогадів про українське село Лази на Ярославщині в Західній Україні. Торонто; Нью-Йорк; Париж; Сидней, 1988. 192 с.
  12. БерезаЯ. Різдвяні образки (із Вороцева-Поланок, городецького повіту). Життя і Знання. Львів, 1939. Ч.1. С. 2—4.
  13. КилимникС. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Київ: Обереги, 1994. Кн. 1.
  14. Коваль-Фучило І. До проблеми : гріх і кара в українській народній традиції (на матеріалах фольклорних текстів, записаних у с. Малі Мокряни Мостиського р-ну Львівської області). Діалектологічні студії. 2.Мова і культура. Львів, 2003. С.201—222.
  15. ХомчакЛ. Матеріали до етнолінгвістичного словника родинної обрядовості Надсяння: родильний обряд. Діалектологічні студії. 8.Говори південно-західного наріччя. Львів, 2009. С. 199—237.
  16. Нудьга Г. «De Russorum, Moscovitarum et Tartaro­rum»… Жовтень. Львів, 1976. № 10. С. 145—152.
  17. Laguna S. Obrzкdy ludowe. Medycyna podaniowa. Cho­roby zwiкrzat. Wrуџby. Відділ рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника. Ф. 5. Оп. 1. Спр. 4435. 668 s.
  18. Лозинський Й. Українське весілля. Київ: Наукова думка, 1992. 174 с.
  19. БерезаЯ. Похоронні звичаї в околицях Львова. Життя і Знання. Львів, 1933. Ч. 11. С.307—308.
  20. МусяновичА. Похоронні звичаї й обряди в селі Віжомля, Яворівського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т.31/32. С. 379—384.
  21. Kolberg O. Przemyskie. Obraz etnograficzny. Krakуw, 1891. 243 s.
  22. Топоров В. Об индоевропейской заговорной традиции (избранные главы). Исследования в области балто-славянской духовной культуры: заговор. Москва 1993. С. 3—106.
  23. Петров В. Заговоры. Из истории русской фольклористики. Ленинград: Наука, 1963. С.77—142.
  24. УсачеваВ.В. Вокативные формулы народного врачевания у славян. Славянский и балканский фольклор. Верования. Текст. Ритуал. Москва: Наука, 1994. С.222—240.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »