Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

em>Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1123—1133

УДК 398 (477.82) + 392(477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1123

КУЛЬТУРА ТА ПОБУТ НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО ПРИОЗЕР’Я В НАРОДНІЙ ТОПОНІМІЧНІЙ ПРОЗІ

ШКЛЯЄВА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1324-8841

кандидат філологічних наук, доцент,

Луцький національний технічний університет,

кафедра української та іноземної лінгвістики,

вул.~Львівська, 75, 43000, Луцьк, Україна

e-mail: metrolog97@gmail.com

Анотація. Аналізуються жанрові особливості народної топонімічної прози Шацького приозер’я. Актуальність теми полягає у тому, що ця ділянка фольклору належить до найвразливіших сфер, оскільки становить одне з найдинамічніших явищ  народної  творчості.

Постановка проблеми. Народна топонімічна проза постає як умовна назва, що охоплює великий і різноманітний за тематичним наповненням фольклорний тематично-жанровий масив, який стосується сфери народних знань, уявлень та вірувань і функціонує у формі переказів, легенд та номінативних повідомлень, основне призначення яких — пояснити географічну назву.

Мета статті — дослідження багатофункціональності топонімічної прози у поєднаності сюжетів, мотивів та тематик з історико-етнографічними та географічно-біологічними даними, аналіз топонімічної прози Шацького приозер’я на мезо- і мікротопонімічному рівні. Для ефективності у досягненні результату застосовується історико-порівняльний, історико-географічний, статистичний методи дослідження. Об’єктом вивчення є топонімічні перекази та легенди з топонімічними мотивами Шацького приозер’я. Результати дослідження: уточнено розмежування  жанрових різновидів топонімічної прози; простежено взаємозв’язки народної та наукової інформації, досліджено, які конкретні історичні, соціальні, географічні чинники вплинули на творення топонімічної прози різної тематики; простежено за специфікою зосередження тих чи інших базових мотивів у різних районах Шацького приозер’я. Хронологічні межі дослідження  — від прадавніх часів і до початку XX століття.

Ключові слова: Шацьке приозер’я, народні промисли, мотив, легенди, перекази, жанровий масив, географічна назва, топонім, топонімічна проза, номінативне повідомлення.

Надійшла 7.08.2019

Список використаних джерел

  1. Давидюк В.Ф., Аркушин Г.Л. Поліська дома. Фоль­клорно-лінгвістичний збірник. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Волинського облуправління по пресі, 1991. 188 с.
  2. Кирчів Р.Ф. Фольклор українського Полісся. Древляни. Львів, 1996. № 1.
  3. Kraszewski I.L. Wspomnienia Woіyni, Polesia i Litwy. Warszawa, 1930. 120 s.
  4. Niezbrzycki l. Polesie: opis wojskowo-geograficzny i studium terenu. Warszawa, 1985. 95 s.
  5. Steski T.L. Woіyс pod wzglкdem statystycznym, historychnym i arheologicznym. T. 1. 118 s.
  6. Podrуї Kontryma urzкdnika banku polskiego, jaka byіa w roku 1829 do Polesia. Poznaс, 1839. 89s.
  7. Легенди Полісся. Упор. В. Давидюк. Луцьк: Надстир’я, 1993. 20 с.
  8. Золота скриня. Упоряд. Віктор Давидюк. Луцьк, 1996. 124 с.
  9. Галицько-Волинський літопис. Львів: Червона калина, 1994. 325 с.
  10. Киричук М.Г. Волинь — земля українська. Луцьк: Надстир’я, 1995. 390с.
  11. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 114. Арк. 1.
  12. Зап. Лариса Бондар у селі Згорани Любомльського району від Марії Віденець, 1924 р. н.
  13. СокілВ. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1995. 157 с.
  14. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 76. Арк. 1.
  15. Архів ПВНЦ. Ф. 1Б. Од. зб. 30. Арк. 1.
  16. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 118. Арк. 1.
  17. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 39. Арк. 1.
  18. Ономастика Полісся. Відп. ред. І.М. Железняк. Київ, 1999. 250 с.
  19. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 5. Київ, 1992. 350 с.
  20. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. Київ: Либідь, 1994. 384 с.
  21. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релі­гійних поглядах та віруваннях. Київ: Довіра, 1993. 414 с.
  22. Ткачук П. Національний склад населення Волині (1897—1989 pp.). Національні меншини Правобережної України: Історія і сучасність. Житомир, 1999. С.31—35.
  23. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 51. Арк. 1.
  24. НулкоВ.І. Етнічний склад населення Української РСР. Київ: Наукова думка, 1996. 235 с.
  25. Багмет М. До проблеми висвітлення німецьких поселень на Волині. Волинь і Волинське зарубіжжя. Луцьк, 1994. С.120.
  26. Архів ПВНЦ. Ф. 5. Од. зб. 3. Арк. 1.
  27. Суперанская А.В. Что такое топонимика. Москва: Наука, 1984. 259с.
  28. Шутова Н.М. Антропонимы и социальный контекст. Вопросы английской контекстологии, 1996. №3. С. 131—135.
  29. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 35. Арк. 1.
  30. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од.  зб. 108. Арк. 1.
  31. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 69. Арк. 1.
  32. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 67. Арк. 1.
  33. ПойдаД.П. Крестьянское движение на Правобережной Украине в послереформенный период. Днепропетровск, 1960. 150 с.
  34. Данилюк А. Наша хата. Етнографічний нарис про традиційне поліське житло. Луцьк: Надстир’я, 1993. 62 с.
  35. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 119а. Арк. 1.
  36. Єврорегіон Буг: Волинська область. За ред. Б.П. Клім­чука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. 448с.
  37. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 119. Арк. 1.
  38. Архів ПВНЦ. Ф. 1Б. Од. зб. 56. Арк. 1.
  39. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 25. Арк. 1.
  40. Архів ПВНЦ. Ф. 1А. Од. зб. 29. Арк. 1.
  41. Архів ПВНЦ. Ф. 1Б. Од. зб. 63. Арк. 1.
  42. Архів ПВНЦ. Ф. 1. Од. зб. 115а. Арк. 1.

Read»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »