Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1134—1164

УДК 398.332

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1134

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР СЛАВУТЧИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. З’ясування локальної специфіки окремих етнографічних районів на сьогодні становить один із актуальних напрямків дослідження традиційної культури українців. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету комплексно описати народний календар Славутчини, що є складовою історико-етнографічної Волині. Об’єктом дослідження є календарно марковані обряди, звичаї, повір’я та фольклор населених пунктів Славутчини, а предметом — їхні загальноукраїнські риси, регіональні та локальні особливості. Методологічною основою дослідження є використання основних методів етнологічної науки, насамперед методу польової етнографії, а також напрацювання етнографів у сфері укладання народних календарів окремих місцевостей. Традиційний календар Славутчини ще не був предметом спеціальних досліджень. Цей аспект недостатньо повно висвітлений у науковій літературі, відтак основою роботи є польові матеріали автора.

У публікації комплексно описано реєстр свят і присвятків, у відзначенні яких на Славутчині виразно простежується народна складова. Серед свят зими привертає увагу обрядова гра з «калитою» на Андрія, звичай «дідів» Щедрий вечір, «гукання Мороза». Весняний період прикметний приуроченими до Масниць звичаями «Колодки» і «Похорону Савки», локальними уявленнями про те, що навесні «одмикає землю» Марко Ключник, архаїчним звичаєм ходити «качатися у жито» на Юрія. Серед свят літнього комплексу насамперед виділяється Русальний тиждень. Поміж жниварськими звичаями привертає увагу розмаїття варіантів з так званою «бородою». В осінньому періоді вирізняються уявлення, пов’язані з днями «Чуда» і Воздвиження.

Ключові слова: історико-етнографічна Волинь, Славутчина, календарні звичаї та обряди, Різдво, Великдень, Юрія, Русальний тиждень, Купайла, жнива.

Надійшла 5.10.2019

Список використаних джерел

  1. КолодюкА. Календарные обряды и песни средней Волыни: состояние традиции на рубеже ХХ—ХХІ ве­ков. Tradicija ir dabartis. Klaipėda: KU Publishers, 2017. Vol.12. P. 213—232.
  2. Колодюк А. Обряди та пісні купальсько-петрівського періоду (За матеріалами середнього межиріччя Горині та Случі). Проблеми етномузикології: Науково-методич­ний збірник. Київ, 2015. Вип. 10. С. 104—123.
  3. Янковська Ж. Купальські пісні та особливості перебігу свята Івана Купала на Славутчині (село Лисиче Славутського р‑ну Хмельницької обл.). Матеріали до української етнології. Київ, 2012. Вип.11. С.79—84.
  4. Конопка В., Зюбровський А. «Від зернини до хлібини»: семантико-структурний аналіз хліборобського побуту українців (на матеріалах Південно-Західного історико-етнографічного регіону України). Львів, 2018. 600 с.
  5. Пуківський Ю. Весняна календарно-побутова обрядовість українців історико-етнографічної Волині. Львів, 2015. 312 с.
  6. НесенІ. Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. Сіверянський літопис. Чернігів, 2008. №5. С. 121—127.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »