Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 378—384

УДК 393:82-32/96 (=161.2)]:236.1: 128(477.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.378

НАРОДНІ УЯВЛЕННЯ ПРО СМЕРТЬ  У СВІТОГЛЯДНІЙ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ ПОКУТТЯ: НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ТА ЛЕСЯ МАРТОВИЧА

ТАРАСЮК Ірина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9994-1876

молодша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: tarasyuk007@gmail.com

Анотація. У статті йдеться про народну «філософію смерті» українців Покуття, відображену на сторінках оповідань двох українських письменників кінця ХІХ — початку ХХ ст. В. Стефаника та Л. Мартовича. Актуальність статті зумовлена потребою глибшого і всебічного наукового пізнання духовного світу минулих поколінь українців. Об’єктом дослідження є народні релігійні уявлення покутян про смерть, віддзеркалені у творчості двох українських новелістів — В. Стефаника та Л. Мартовича. Предметом же виступають особливості філософського та психо-емоційного сприйняття цього явища у традиційній культурі, відображені у мові персонажів оповідань. Метою нашої розвідки є опис та аналіз народної інтерпретації низки релігійних понять (терпіння, покути, смерті, душі, сенсу життя, Божого правосуддя тощо), базуючись на матеріалі прозових творів, у яких відображено концентроване світорозуміння етносу, морально-етичні засади, духовні вартості народу. Методологічну основу статті складають порівняльно-історичний та семантичний методи дослідження.

Аналіз текстів низки новел засвідчує, що питання терпіння, смерті, сенсу життя, уявлення про земне існування людини як перехідний етап до Вічності, поняття про абсолютну Божу справедливість мали визначальне значення у народній свідомості, викликали занепокоєння і тривогу. Народні уявлення про смерть сформувались під впливом християнського віровчення та пов’язані з давніми світоглядними віруваннями.

Ключові слова: смерть, народні уявлення, «філософія смерті», душа, покута, народна прикмета, народна свідомість.

Надійшла 2.03.2020

Список використаних джерел

  1. ГузійР. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 350 с.
  2. Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1984. Т. 41. С. 471—529.
  3. Дем’янівська Л. Митець великого таланту. Стефаник В. Моє слово: Новели та оповідання. Київ: Веселка, 1991. 130 с.
  4. Назариев О.Н. Предисловие. Мартович Л. Войт и другие рассказы. Разрешенный автором перевод с украинского. Москва: Польза, 1910.
  5. Стефаник В. Моє слово: Новели та оповідання. Ки­їв: Веселка, 1991. 190 с.
  6. Літературно-науковий вісник. Львів, 1904. Кн. 2.
  7. Галицько-руські народні приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко: у 3 т. Етнографічний збірник. Львів, 1901—1910.
  8. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. Київ: Либідь, 2004. 352 с.
  9. Мартович Л. Повне зібрання творів. Івано-Фран­ківськ: ЛІК, 2015. Т.1. 263с.
  10. Основи Христової віри. Дрогобич: Відродження, 1997. 186 с.
  11. Молитовник на всяку життєву потребу: 300духовних перлин Сходу і Заходу. Львів; Київ: Покрова, 2007—2008. 283с.
  12. ЛужницькийЛ. Христіянсько-католицька етика: учебник для середніх шкіл. Мінхен, 1948. 97с.
  13. ОлійникТ.П. Сила Хрищення. Засади Духовного життя. Пустомити: Вид-во оо. Василіян, 1994. 335с.
  14. Погребенник Ф. «Забобон» Леся Мартовича. Мартович Л. Забобон: повість. Київ: Дніпро, 1985. 351 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »