« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1416—1423

УДК 036″19″:94(477.83-25)]:94(477+438)”18/19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1416

ДВА ПУТІВНИКИ ЛЬВОВОМ  БОГДАНА ЯНУША

МОВНА Маріанна

  • ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук (PhD),
  • наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України ім. В. Стефаника НАН України,
  •  відділ наукової бібліографії,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Cтаття присвячена всебічному аналізу двох путівників одного автора (Б. Януша) — україномовному рукописному (1919) та польськомовному друкованому (1922) варіантам, що суттєво відрізняються за поставленими завданнями, змістом і стилем подачі фактологічного матеріалу. Дослідження цих путівників, що є цінним документальним свідоцтвом епохи, розкриває широку історичнупанораму міста і проєктується на сучасність.

Предметом дослідження є два путівники Б. Януша, а об’єктом — Львів на їх сторінках.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, а у процесі студіювання матеріалу було використано проблемно-хронологічний і типологічний методи, метод історичної реконструкцїї та біографістики.

Ключові слова: путівник, Львів, Б. Януш, український рукопис, польське книжкове видання, початок XX ст.

Надійшла 17.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Tragiczna śmierć uczonego lwowskiego. Wiek Nowy. Lwów, 1930. 6 listopada. No 8816. S. 6.
  • 2. Tragiczne samobójstwo uczonego. Lwowski Kurjer Poranny. Lwów, 1930. 6 listopada. № 332. S. 2.
  • 3. Burchard H. Janusz Bohdan. Polski Słownik Biograficzny. Wrocław; Warszawa; Kraków, 1964. T. X/4. Zesz. 47. S. 587.
  • 4. Крип’якевич І. Богдан Януш: (посмертна згадка). Діло. Львів, 1930. 7 листоп. Чис. 249. С. 4.
  • 5. Мовна М. Путівники Львовом (друга половина ХIХ — початок ХХI століть): історико-куль­ту­ро­логічне дослідження. Львів, 2014. 232 с.
  • 6. Шах С. Львів — місто моєї молодости: спомин при­свячений Тіням забутих Львов’ян. Львів, 2006. Ч. 1—2. 207 с.
  • 7. Засіданя секцій. Хронїка Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Справозданє за місяці: вересень-грудень. Львів, 1907. Вип. 4. Чис. 32. С. 9.
  • 8. Петегирич В.М. Доля археологічної колекції музею НТШ. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка: книги і люди: матеріали до круглого столу. Упоряд. Л.І. Ільницька; ЛНБ ім. В. Стефаника. Львів, 1996. С. 59—67.
  • 9. Janusz B. Z ruskich muzeów we Lwowie. Muzeum Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki. Na ziemi naszej. Lwów, 1909. Sierpień. № 17. S. 3—5.
  • 10. Kurs przewodnikуw po Lwowie. Wywiad Codzienny. Lwów, 1926. 23 listopada. № 29. S. 7.
  • 11. Janusz Bohdan. [Рецензія]. Ziemia. Warszawa, 1914. 7 lutego. № 7. S. 94—95.
  • 12. Janusz Bohdan. Nauka. Wywiad Codzienny. Lwów, 1926. 23 listopada. № 29. S. 7.
  • 13. Janusz Bohdan. Encyklopedia Kresуw. Kraków, 2005. S. 165.
  • 14. Сварник І. Богдан Януш: історик, консерватор доісторичних пам’яток Східної Галичини. Пам’ятки України. Київ, 2006. № 3/4. С. 111—115.
  • 15. Голубець М. Над могилою Богдана Януша: (пращальна промова). Діло. Львів, 1930. 11 листоп. Чис. 251. С. 4.
  • 16. Ś. p. Bohdan Janusz. Z otchłani wieków. Warszawa; Poznań, 1931. Styczeń; Luty. Zesz. 1. S. 13.
  • 17. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). Львів: Апріорі, 2009. 528 с.
  • 18. Карпович Василь. Провідник по Львові: Рукопис. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (НТШ). Оп. 1. Спр. 1418. 211 арк.
  • 19. Janusz B. Przewodnik po Lwowie. Lwów: Nakł. wyd-wa «Wszechświat», 1922. 72 s.
  • 20. Pappe F. Historya miasta Lwowa w zarysie. Lwów, 1894. 214 s.
  • 21. Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. Lwów: Nakł. T-wa miłośników przeszłości Lwowa, 1938. 291 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »