« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1180—1187

УДК 7.012:7.046(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1180

ЕТНОКУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМОТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ

ВАСКЕВИЧ Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1936-7342
  • PhD з Професійної освіти, Київська державна
  • академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • в. о. кафедри монументального і станкового живопису,
  • Контакти: вул. М. Бойчука, 32, 01103, Київ, Україна

Анотація. Розглядається роль етнокультурної спадщини в сучасному дизайні як важливого ресурсу збереження національної ідентичності та формування нових підходів у проєктному мисленні. В умовах глобалізації та уніфікації візуального простору актуалізується потреба у використанні традиційних орнаментальних мотивів, конструктивних принципів і колористики не лише як декоративного ресурсу, а й як концептуальної основи дизайнерських практик.

 Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку шляхів гармонійного поєднання традиційних мистецьких кодів із сучасними креативними індустріями, що дає змогу зберігати культурну самобутність та водночас інтегруватися у глобальний культурний простір. Особлива увага приділяється проблемі збереження національної ідентичності в дизайні, розвитку освітніх практик, брендингу територій, а також створенню сталих і соціально відповідальних візуальних рішень.

Метою дослідження є аналіз шляхів інтеграції народних художніх традицій у графічний, предметний, текстильний і просторовий дизайн, а також виявлення їхнього впливу на становлення нової ідеології проєктного мислення.

Методи культурологічного, мистецтвознавчого та порівняльно-аналітичного аналізу дали змогу простежити взаємозв’язки між традиційною культурною спадщиною та сучасними дизайнерськими практиками, визначити семантичні, композиційні й технологічні аспекти інтеграції етномистецьких кодів у дизайн.

Ключові слова: етнодизайн, народне мистецтво, формоутворення, українська візуальна культура, декоративно-прикладне мистецтво, дизайнерське проєктування, традиція, орнамент.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Антонович Є. Етноренесанси в культурі ХХ с. та їхні етнодизайнерські виміри. Етнодизайн европейський вектор розвитку і національний контекст: збірн. наук. праць. Полтава: ПНПУ, 2015. Кн. 1. С. 7—11.
  • 2.         Афанасьев Ю. Етностиль у контексті етнокультурної, національної та глобалізаційної парадигм. Мистецтвознавчі записки: збірн. наук. праць. Київ: Міленіум, 2011. Вип. 19. С. 197—202.
  • 3.         Бровченко А.І. Формування фахової компетентності з основ етнодизайну у майбутніх учителів трудового навчання: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 — теорія та методика трудового навчання. Київ, 2011. 21 с.
  • 4.         Шпак О.В. Підготовка майбутніх бакалаврів графічного дизайну до застосування каліграфії у професійній діяльності: Дисертація доктора філософії: 015.01 — Київська Державна Академія Декоративно-Прикладного Мистецтва і Дизайну імені Михайла Бойчука. Київ, 2023. 285 с.
  • 5.         Колєснікова А., Подлєвський С., Осадча А. Етнодизайн в контексті цифрових технологій: комп’ютерної графіки у створені візуальної ідентичності. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 83. Том 2. 2025. С. 50—57.
  • 6.         Колєснікова А., Тименко В. Від традиції до інновації: інтеграція етнодизайну в графічному дизайні в процес діагностики обдарованості здобувачів освіти. Обда рованість: методи діагностики та шляхи розвитку. Матеріали Науково-практичнго онлайн-семінару (Київ, 23—26 травня 2024 р.). С. 276—279.
  • 7.         Петрова І.В., Рижий М. Васкевич О.Є. Використання елементів бубнівського розпису в сучасному графічному дизайні (на прикладі розробки фірмового стилю творчо-експериментальної лабораторії «КЕРАММІСТО»). Сучасні художні практики: традиції, новації, перспективи. Збірник тез доповідей та повідомлень за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції науково-педагогічних працівників і молодих учених (25 квітня 2024 р.). 2024. С. 134—140.
  • 8.         Сиваш І.О. Етнодизайн як складова формування наукових уявлень про український національний стиль на початку ХХ ст. Вісник НАКККіМ: наук. журнал. Київ: Міленіум, 2018. № 2. С. 319—323.
  • 9.         Юрченко І.А. Спеціальні підходи та методи формотворення дизайн-об’єктів на основі етнокультурних традицій. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Збірник наукових праць. Харків: ХДАДМ, 2014. С. 42—47.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »