Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1250—1257

УДК 398.21:303.4(477.8)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1250

ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ ВАСИЛЯ СОКОЛА: ЛЕГЕНДИ Й ПЕРЕКАЗИЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедрa української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Дослідження Василя Сокола становить комплексний унесок у фольклористику. Метою статті є висвітлення його студій з неказкової прози, ролі в становленні жанрознавчої методології. Одним із перших дослідників він системно підійшов до проблеми вивчення неказкової прози, запропонував чіткі критерії диференціації, розробив і обґрунтував дефініції «легенда», «переказ», «билиця», «оповідання» та представив їх жанрове розмежування за змістовими, персонажними, часовими параметрами й епічною позицією оповідача. Об’єктом дослідження стали наукові праці В. Сокола про неказкову прозу, предметом — теоретичні проблеми жанрової систематики, зокрема критерії розмежування легенд і переказів, класифікація жанрових різновидів та специфіка міфологічних мотивів у топонімічних оповідях.

Розкрито роль ученого у формуванні класифікаційної схеми легенд і переказів на основі міжнародної систематизації, окреслено запропоновані ним тематичні цикли. Особливу увагу приділено аналізу народної прози Карпатського регіону, у якій науковець виокремив архаїчні міфологічні елементи (віра в велетнів, метаморфози, уособлення природних явищ), а також сюжети, пов’язані зі скельними пам’ятками Тустані, Бубнища, Розгірча. Наголошено на актуальності праць В. Сокола для сучасної української фольклористики, адже вони започаткували системне вивчення топонімічної прози та стали підґрунтям для подальших наукових розробок. Методологія статті ґрунтується на системно-історичному підході та методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: Василь Сокіл, легенда, переказ, топо німна проза, міфологічні мотиви, класифікація, жанрова систематика.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Сокіл В. Міфологічні мотиви в топонімічних легендах українців Карпат. Народна творчість та етногра фія.1989. № 4. С. 28—33.
  • 2.         Сокіл В. Класифікація топонімічних легенд та переказів Карпат. Європейський симпозіум «Фольклор і су часний світ». Тези доповідей (23—27 травня 1990). Київ, 1990. С. 97—98.
  • 3.         Сокіл В. Кам’яна епіка Карпат. Дзвін. 1990. № 6. С.145—147.
  • 4.         Сокіл В. Відображення міфологеми велетня в карпатських легендах. Фольклор у духовному житті українського народу: Регіональні наукові читання (24—25 січня 1991 року). Львів, 1991. С. 83—84.
  • 5.         Zamarski R. Podania і basni ludu w Mazowszu. Warsza wa, 1902. 158 s.
  • 6.         Сокіл В. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1995. 160 с.
  • 7.         Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда. Львів, 1992. 175 с.
  • 8.         Бріцина О.Ю. Билиця; Бувальщина. Українська літературна енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1. С. 163, 240.
  • 9.         Чорнопиский М.Г. Українська усна народна словесність. Прозові жанри, паремії і драма. Дидактичні матеріали і методичні поради до практичних занять. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 64 с.
  • 10.       Офіцинський Р. Народні перекази Закарпаття. Монографія. Ужгород: Гражда, 2016. 176 с.
  • 11.       Писана керниця. Топонімічні легенди та перекази українців Карпат. Зібрав і впорядк. В. Сокіл. Львів: Ін‐т народознавства НАН України, 1994. 206 с.
  • 12.       Бріцина О. Прозові жанри фольклору в публікаціях останніх років. Народна творчість та етнографія. 2000. № 5—6. С. 29—134.
  • 13.       Івашків В. Рецензія на монографію Василя Сокола «Народні легенди й перекази українців Карпат». До машній архів В. Сокола. Арк. 1—3.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »