« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1288—1298

УДК [398.332.416:398.8](=161.2)”2022/2024″:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1288

ВЕРБАЛЬНА СКЛАДОВА МЕМІВ ЯК ЯВИЩЕ ФОЛЬКЛОРУ

ЗАВАДСЬКА Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6411-4926
  • кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української
  • мови, літератури та культури, факультет лінгвістики,
  • Національний технічний університет України;
  • «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
  • Берестейський проспект, 37, 03056, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ptits@ukr.net

Анотація. Мета статті — проаналізувати меми як фольклорне явище, тобто зосередити увагу на їхній вербальній складовій; з’ясувати, що сприяє їхньому творенню та поширенню, й чи може мем проіснувати не одне десятиліття, як будь-який інший фольклорний твір.

Основну увагу зосереджено на вербальній складовій мемів, що і є об’єктом дослідження. Авторка статті намагається довести, що паремії, які сьогодні є вербальною частиною мемів, існували у фольклорному середовищі й раніше, а набуття ними конотативного значення пов’язане з актуальними подіями сучасності, тоді як традиційна структура мемного виразу залишається незмінною. Колективний характер сприйняття; ігнорування авторського начала й варіативність; використання сталих вербальних формул, які є впізнаваними у рамках соціуму — все це є свідченням фольклорної природи мемних виразів. Докладно розглянуто три обов’язкові складові, які роблять вислів мемним і сприяють його поширенню: знання прототексту та обізнаність із актуальною ситуацією, що є запорукою дешифровки реципієнтами конотативного значення; традиційна для мовного колективу структура вислову з можливістю «мовної гри»; емоційність, що ґрунтується на афористичності, антитезі, іронії, сарказмі тощо.

Методологія статті ґрунтується на методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: меми, мемні вислови, меми війни, українські меми, фольклор.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Жулінська М., Смоляр Н. Інтернет-меми як одиниці інформації у кіберпросторі. Актуальні питання іноземної філології. № 2. 2015. С. 66—71. URL: https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=&as_epq=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B8+%D1%8F%D0%BA+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96+%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97+%D1%83+%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96&hl=uk.
  • 2.         Булах М. Особливості мема як засобу політичної реклами. Science and Education a New Dimension. Philology. VIII (64). Issue 216. 2020. Feb. С. 7—10. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2020-216V III 64-01.
  • 3.         Brodie Richard. Virus of the Mind: the new science of the meme. Seattle; Warshawa: Integral Press, 1996.
  • 4.         Завадська В. Різдвяні віншування 2022—2024: Особливості поетики. Народознавчі зошити. № 1 (175). 2024. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.01.220.
  • 5.         Дурнєв О., Литовченко А. (2024). Соціологічна дефініція поняття «інтернет-мем»: подалі від «мему». Соціологічні студії. № 1 (24). С. 15—23. DOI:  https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-12-12.
  • 6.         Меми як втілення фольклорних форм. URL: https://www.youtube.com/watch?v=1-vjdwUeHic.
  • 7.         Глуховцева І. До питання про частоту вживання стійких сполучень слів в українських східно сло бо жанських говірках. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/ed87a9db-8c52-4dc8-bd62-38f106645aaf/content.
  • 8.         Frauenfelder Mark. New book reveals why MAGA cult adores Trump: he’s «openly corrupt, a liar, racist, and sadistic». URL: https://boingboing.net/2024/07/10/new-book-reveals-why-maga-cult-adores-trump-hes-openly-corrupt-a-liar-racist-and-sadistic.html.
  • 9.         Тарасова С., Шостак В. Діахронічне дослідження мему пандемії. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вер надського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 34 (73). № 2. Ч. 1. 2023. С. 121—128. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2710-4656/2023.2.1/22.
  • 10.       Shifman L. Memes in the Digital Culture. MIT Press, 2013. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/9429. 001.0001.
  • 11.       Голубовська І. Тип культури в дзеркалі мовної фразео логії. Мова та культура у новій Європі: контакти і самобутність:збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009.
  • 12.       Драпп І. «Хаймарси», Медведчук і котики. Типологія українських мемів про війну. Texty.Org.Ua. 2022.10.05. URL: https://texty.org.ua/articles/107856/khajmarsy-medvedchuk-i-kotyky-typolohija-memiv-pro-vijnu/.

Read»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »