« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1288—1298

УДК [398.332.416:398.8](=161.2)”2022/2024″:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1288

ВЕРБАЛЬНА СКЛАДОВА МЕМІВ ЯК ЯВИЩЕ ФОЛЬКЛОРУ

ЗАВАДСЬКА Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6411-4926
  • кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української
  • мови, літератури та культури, факультет лінгвістики,
  • Національний технічний університет України;
  • «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
  • Берестейський проспект, 37, 03056, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ptits@ukr.net

Анотація. Мета статті — проаналізувати меми як фольклорне явище, тобто зосередити увагу на їхній вербальній складовій; з’ясувати, що сприяє їхньому творенню та поширенню, й чи може мем проіснувати не одне десятиліття, як будь-який інший фольклорний твір.

Основну увагу зосереджено на вербальній складовій мемів, що і є об’єктом дослідження. Авторка статті намагається довести, що паремії, які сьогодні є вербальною частиною мемів, існували у фольклорному середовищі й раніше, а набуття ними конотативного значення пов’язане з актуальними подіями сучасності, тоді як традиційна структура мемного виразу залишається незмінною. Колективний характер сприйняття; ігнорування авторського начала й варіативність; використання сталих вербальних формул, які є впізнаваними у рамках соціуму — все це є свідченням фольклорної природи мемних виразів. Докладно розглянуто три обов’язкові складові, які роблять вислів мемним і сприяють його поширенню: знання прототексту та обізнаність із актуальною ситуацією, що є запорукою дешифровки реципієнтами конотативного значення; традиційна для мовного колективу структура вислову з можливістю «мовної гри»; емоційність, що ґрунтується на афористичності, антитезі, іронії, сарказмі тощо.

Методологія статті ґрунтується на методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: меми, мемні вислови, меми війни, українські меми, фольклор.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Жулінська М., Смоляр Н. Інтернет-меми як одиниці інформації у кіберпросторі. Актуальні питання іноземної філології. № 2. 2015. С. 66—71. URL: https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=&as_epq=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B8+%D1%8F%D0%BA+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96+%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97+%D1%83+%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96&hl=uk.
  • 2.         Булах М. Особливості мема як засобу політичної реклами. Science and Education a New Dimension. Philology. VIII (64). Issue 216. 2020. Feb. С. 7—10. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2020-216V III 64-01.
  • 3.         Brodie Richard. Virus of the Mind: the new science of the meme. Seattle; Warshawa: Integral Press, 1996.
  • 4.         Завадська В. Різдвяні віншування 2022—2024: Особливості поетики. Народознавчі зошити. № 1 (175). 2024. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.01.220.
  • 5.         Дурнєв О., Литовченко А. (2024). Соціологічна дефініція поняття «інтернет-мем»: подалі від «мему». Соціологічні студії. № 1 (24). С. 15—23. DOI:  https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-12-12.
  • 6.         Меми як втілення фольклорних форм. URL: https://www.youtube.com/watch?v=1-vjdwUeHic.
  • 7.         Глуховцева І. До питання про частоту вживання стійких сполучень слів в українських східно сло бо жанських говірках. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/ed87a9db-8c52-4dc8-bd62-38f106645aaf/content.
  • 8.         Frauenfelder Mark. New book reveals why MAGA cult adores Trump: he’s «openly corrupt, a liar, racist, and sadistic». URL: https://boingboing.net/2024/07/10/new-book-reveals-why-maga-cult-adores-trump-hes-openly-corrupt-a-liar-racist-and-sadistic.html.
  • 9.         Тарасова С., Шостак В. Діахронічне дослідження мему пандемії. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вер надського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 34 (73). № 2. Ч. 1. 2023. С. 121—128. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2710-4656/2023.2.1/22.
  • 10.       Shifman L. Memes in the Digital Culture. MIT Press, 2013. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/9429. 001.0001.
  • 11.       Голубовська І. Тип культури в дзеркалі мовної фразео логії. Мова та культура у новій Європі: контакти і самобутність:збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009.
  • 12.       Драпп І. «Хаймарси», Медведчук і котики. Типологія українських мемів про війну. Texty.Org.Ua. 2022.10.05. URL: https://texty.org.ua/articles/107856/khajmarsy-medvedchuk-i-kotyky-typolohija-memiv-pro-vijnu/.

Read»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »