« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1361—1378

УДК 75.046. 3.017.4

DOI https://doi.org/10.15407/

ТВОРЧІСТЬ МАЙСТРА ОЛЕКСІЯ В ІСТОРІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО МАЛЯРСТВА 1540—1570-х рр.

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • відділ давньоукраїнського мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.com

Анотація. Дослідження творчої спадщини українських малярів та її пов’язаностей з конкретним малярським середовищем належить до основних напрямів у вивченні іконопису, зокрема ХVІ-го ст. У переліку найважливіших явищ в іконописі того часу є поява перших підписних і датованих творів. Поступовий відхід від повної анонімності українського іконопису розпочинає твір майстра Олексія — храмова ікона «Успіння Пресвятої Богородиці» 1547 р. з церкви Св. Архангела Михаїла у Смільнику. Ця хрестоматійна пам’ятка українського мистецтва, разом з іншими його іконами, подає основні художньо-образні й техніко-технологічні характеристики іконопису середини ХVІ ст., а зафіксована на ній дата стала важливим аргументом для датування ікон ХVІ ст. Виходячи зі стилістичних особливостей творів Олексія, малярського осередку, в якому він працював, пов’язується група пам’яток не лише іконопису, а й стінопису і мініатюри. Дотепер вони не розглядалися цілісно, в аспекті приналежності до одного стилістично спорідненого кола, що зумовлює актуальність і новизну дослідження. Мета і завдання дослідження — охарактеризувати особливості індивідуального малярського почерку майстра Олексія, простежити його зв’язки з конкретним малярським середовищем того часу, систематизувати твори інших анонімних майстрів, що працювали у подібному стилістичному руслі. Об’єкт дослідження — ікони майстра Олексія та пам’яток малярства спорідненої з ними стилістики, які в основному належать збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Хронологічні межі аналізованих пам’яток охоплюють приблизно 1540—1570-ті рр.

Ключові слова: ікона, майстер, традиція, іконографія, ХVІ ст.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького: альбом. Упоряд.: О. Біла, Н. Вергун, М. Гелитович та ін. Київ, 2013. 528 с.
  • 2. Свєнціцька В.І. Живопис ХІV—ХVІ століть. Історія українського мистецтва. Т 2. Київ, 1967. С. 208—274.
  • 3. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музею у Львові (з матеріалів до зведеного каталога збірок НМЛ). Літопис Національного музею у Львові. Львів, 2000. № 1 (6). С. 89—152.
  • 4. Александрович В. Українське малярство в Перемишлі ХІІІ — початку ХVІІ ст.: Головні проблеми історії. Перемишль і Перемиська земля протягом віків: збірник наук. праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством ім. Т. Шевченка в Польщі 2425 червня 1994 року в Перемишлі. Перемишль; Львів, 1996. С. 38—52.
  • 5. Александрович В. Олексій Горошкович — перемишльсь­киймаляр середини ХVІ ст. Перемишль і Перемиська земля протягом віків: видатні діячі Перемищини. Збірник наук. праць і матеріалів Міжнародної нау­кової конференції, Перемишль, 14—15 листопада, 1998 р. Перемишль; Львів, 2001. С. 100—114.
  • 6. Гелитович М.«Страшний Суд» середини XVI ст. перемишльського маляра Олексія Горошковича з церкви Перенесення мощей св. Миколи с. Руська-Бистра з музею українсько-руської культури у Свиднику. Pravoslavny Teologicky Zbornik. C. XXII (7). Pravoslavna bohoslovecka fakulta Preśovskej university v Preśove. Preśov, 1999. S. 321—332.
  • 7. Biskupski R. Ikony w zbiorach polskich. Warszawa, 1991. 44 s.: il.
  • 8. Biskupski R. Ikona Zaśnięca Matki Boskiej z końca XV wieku z cerkwi w Andrzejówce. Series Byzantyna. T. II. Warszawa: Nerriton, 2004. S. 123—127.
  • 9. Гординський С. Українська ікона 12—18 сторіччя. Філядельфія, 1973. 212 с.
  • 10. Гелитович М. Українські ікони ХІІІ — початку XVІ століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 11. Сидор О. Ікона Страшного Суду з Вільшаниці. Літопис Національного музею у Львові. № 2 (7).Львів, 2001. С. 79—96.
  • 12. Aleksandrowycz W. Malarze w zwiazkach artystycznych Przemysla i ziemi przemyskiej XV—XVI wieku. Prze­myskie zapiski historyczne. R. XI. 1998. Przemysl, 1999. S. 105—121.
  • 13. Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. Львів: Світ, 1995. 480 с.
  • 14. Гелитович М. Мініатюри «Хичевичівського» євангелія 1546 р. у контексті українського малярства середини XVI ст. Народознавчі зошити. № 6 (120). 2014. С. 1203—1210.
  • 15. Гелитович М. Ікони Старосамбірщини ХІV—ХVІ сто­літь у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Свічадо, 2010. 240 с.
  • 16. Вуйцик В. Храм ХІІІ ст. Спаського монастиря. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів, 2004. С. 245—250.
  • 17. Слободян В. Неіснуючі церкви Старосамбірщини. Старосамбірщина ІV: альманах. Львів: Афіша, 2008. С. 465—498.
  • 18. Логвин Г.Н. Монументальний живопис XІV — першої половини XVІІ століття. Історія українського мистецтва. Т. 2. Київ, 1967. С. 157—207.
  • 19. Козак Н. Втрачені фрагменти стінопису церкви Св. Онуф­рія в Лаврові. Бюлетень № 1 (9). Львівський філіал ННДРЦ України. Львів, 2007. С. 34—43.
  • 20. Myslivec J. Ikonografie Akathistu panny Marie. Seminarium Kondakowianum. Praha, 1932. T. V. C. 97—130.
  • 21. Грозданов Ц. Илустрациjа химни Богородичног акатиста у цркви Богородице перивлепте у Охриду. Зборник Светозара Радоjчиhа. Београд, 1969. С. 39—52.
  • 22. Babic G. L’ikonographie Constantinopolitane L’acathiste dela Vierge a Cozina (Valachie). Зборник радова Византолошког института. Кн. ХІV, ХV. Београд, 1973. С. 176—189.
  • 23. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України ХV—ХVІ вв. Львів, 1929. XVIII с.: 141 табл.
  • 24. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 25. Косів Р. Ікони з двобічним зображенням зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (призначення, іконографія та художні особливості). Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2010. Вип. 7 (12). С. 136—154.
  • 26. Александрович В. Студії з історії українського мистецтва. Українське малярство ХІІІ—ХV ст. Львів, 1995. 232 с.
  • 27. Свєнціцька В. Крізь віки. Наука і культура. Україна: щорічник. 1989. Вип. 23. Київ: Знання. С. 478—491.
  • 28. Гелитович М. Великий митець ікон з Ільника (до історії музейних надбань і наукових напрацювань Іларіона Свєнціцького). Літопис Національного музею у Львові імені А. Шептицького. Львів, 2021. № 12 (17). С. 43—47.
  • 29. Слободян В. Церкви Турківського району. Львів, 2003. 200 с.
  • 30. Гелитович М. Ікони молитовного ряду українських іконостасів XV—ХVІ ст. Мистецтвознавство Укра­їни. Київ, 2000. С. 57—69.
  • 31. Гелитович М. Маловідомі пам’ятки українського іконопису ХV—ХVІ століття (з колекції Національного музею у Львові). Zachodnioukraińska sztuka cerkiewna. Łańcut, 2004. Część II. S. 57—132. II. S. 57—132.
  • 32. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної Укра­їни ХVІ — поч. ХVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 33. Гелитович М. Святий Миколай з житієм. Львів: Свічадо, 2008. 152 с.
  • 34. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Ки­їв; Рим: Релігійне товариство «Свята Софія» для українців-католиків, 2012. 456 с.
  • 35. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Львів: Свічадо, 2005. 168 с.
  • 36. Федак М. Іконографічні та художньо-стильові особ­ливості ікони «Христос у Гробі» («Людина болю») другої третини ХVІ століття зі Старого Самбора. Народознавчі зошити. № 4 (136). 2017. С. 928—934.
  • 37. Козак Н. Ікона-тондо з Багнуватого в збірці Національного музею у Львові ім. А. Шептицького та іконографія» в пост візантійському мистецтві. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доп. та повідомл. міжнародної наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р. С. 273—277.
  • 38. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII cт.: призначення, іко­но­графія, художні особливості. Літопис Національ­ного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2012. № 9 (14). С. 68—79.
  • 39. Коць-Григорчук Л. Лінгвістично-географічне дослід­ження українського діялектного простору. Нью Йорк; Львів: 2002. 268 с. (Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. Філологічна секція. Мовознавча серія).
  • 40. Гелитович М. Юрій Змієборець зі Станилі. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2011. Вип. 8 (13). С. 84—87.
  • 41. Гелитович М. Ікони майстра середини ХVІ ст. з церкви Архангела Михаїла у Ясениці Замковій. Бюлетень. Інформаційний випуск, присвячений 25-річчю Львівського філіалу Національного науково-дослід­ного реставраційного центру України. Львів, 2008. С. 47—51.
  • 42. Давня українська ікона із приватних збірок. Київ: Родовід, 2003. 336 с.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »