« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 465—471

УДК 72.021.4:004.8

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 14.03.2026
  • Accepted: 26.03.2026
  • Published: ??.??.2026

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО ОБРАЗУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ДИЗАЙНІ

РУДИЧ Альона

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-1234-869Х
  • кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури,
  • дизайну та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: Alona.Simonova@kname.edu.ua

ШЕРСТЮК Арсеній

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-3721-4282
  • магістрант, Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури, дизайну
  • та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: arfire1903@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена активним впровадженням цифрових технологій та штучного інтелекту в гуманітарні та архітектурні дослідження. Сучасні алгоритми аналізу даних дозволяють працювати з великими масивами історичних матеріалів, що відкриває нові можливості для вивчення архітектурної спадщини. Об’єктом дослідження є історичні архітектурні джерела, представлені архівними кресленнями, фотографіями, текстовими описами та іншими документальними матеріалами. Предметом дослідження є інструменти та алгоритми штучного інтелекту, що використовуються для аналізу візуальних і текстових архітектурних джерел. Джерельну базу становлять архівні графічні матеріали, історичні фотографії, текстові описи архітектурних об’єктів, наукові публікації з історії архітектури, а також цифрові бази даних і результати обробки матеріалів із використанням алгоритмів штучного інтелекту. Методологічну основу дослідження складають методи порівняльного та структурного аналізу, цифрової обробки зображень, алгоритми машинного навчання та генеративні моделі штучного інтелекту.

Ключові слова: архітектурний дизайн, штучний інтелект, генеративний дизайн, цифрове моделювання, візуалізація, алгоритмічне проєктування.

Список використаних джерел

  • 1. Ченг Лян-Йі. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. ICGG 2022. Proceedings of the 20th International Conference on Geometry and Graphics. 2022. C. 830. ISSN 2367-4520
  • 2. Ас Де Імдат, Басу Прітвіш. Artificial Intelligence In: Urban Planning And Design. Technologies, Implementation, and Impacts. 2022. C. 31, 73—74, 110, 263—264, 291. ISBN: 978-0-12-823941-4.
  • 3. Крістобель Папіта Т., Мінакші С. Machine learning and remote sensing integration for leveraging urban sustainability. A review and framework. 2024. C. 18—19. DOI:10.1016/j.scs.2023.104653.
  • 4. Ченьюань Лі. Generative AI models for different steps in architectural design. A literature review. 2024. C. 1. DOI:10.1016/j.foar.2024.10.001.
  • 5. Фурхт Борко. Handbook of Augmented Reality. 2011. C. 3. ISBN 978-1-4614-0063-9.
  • 6. Сморженков М., Ігнатова О. The use of generative design for the architectural solutions synthesis in the typical construction of residential buildings. 2021. C. 3—4. DOI: 10.1051/e3sconf/202128104008.
  • 7. Стінсон Моллі Райт. Architectural Intelligence: How Designers and Architects Created the Digital Landscape. 2017. C. 1. ISBN: 9780262343428.
  • 8. Рудавський С. The Cambridge Companion to Literature and the Anthropocene. 2021. C. 13. DOI:10.1017/978110­8683111.010.
  • 9. Вольняк Р. Artificial Intelligence in Smart Cities — Applications, Barriers, and Future Directions. A Review. 2024. C. 1369. DOI:10.3390/smartcities7030057.
  • 10. Ране Н. Integrating Building Information Modelling (BIM) With ChatGPT, Bard, and Similar Generative Arti­ficial Intelligence in the Architecture, Engineering, and Construction Industry. Applications, a Novel Framework, Challenges, and Future Scope. 2023. C. 1. URL: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4645601.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »