« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 465—471

УДК 72.021.4:004.8

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2026.02.465

  • Received: 14.03.2026
  • Accepted: 26.03.2026
  • Published: 27.04.2026

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО ОБРАЗУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ДИЗАЙНІ

РУДИЧ Альона

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-1234-869Х
  • кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури,
  • дизайну та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: Alona.Simonova@kname.edu.ua

ШЕРСТЮК Арсеній

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-3721-4282
  • магістрант, Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури, дизайну
  • та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: arfire1903@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена активним впровадженням цифрових технологій та штучного інтелекту в гуманітарні та архітектурні дослідження. Сучасні алгоритми аналізу даних дозволяють працювати з великими масивами історичних матеріалів, що відкриває нові можливості для вивчення архітектурної спадщини. Об’єктом дослідження є історичні архітектурні джерела, представлені архівними кресленнями, фотографіями, текстовими описами та іншими документальними матеріалами. Предметом дослідження є інструменти та алгоритми штучного інтелекту, що використовуються для аналізу візуальних і текстових архітектурних джерел. Джерельну базу становлять архівні графічні матеріали, історичні фотографії, текстові описи архітектурних об’єктів, наукові публікації з історії архітектури, а також цифрові бази даних і результати обробки матеріалів із використанням алгоритмів штучного інтелекту. Методологічну основу дослідження складають методи порівняльного та структурного аналізу, цифрової обробки зображень, алгоритми машинного навчання та генеративні моделі штучного інтелекту.

Ключові слова: архітектурний дизайн, штучний інтелект, генеративний дизайн, цифрове моделювання, візуалізація, алгоритмічне проєктування.

Список використаних джерел

  • 1. Ченг Лян-Йі. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. ICGG 2022. Proceedings of the 20th International Conference on Geometry and Graphics. 2022. C. 830. ISSN 2367-4520
  • 2. Ас Де Імдат, Басу Прітвіш. Artificial Intelligence In: Urban Planning And Design. Technologies, Implementation, and Impacts. 2022. C. 31, 73—74, 110, 263—264, 291. ISBN: 978-0-12-823941-4.
  • 3. Крістобель Папіта Т., Мінакші С. Machine learning and remote sensing integration for leveraging urban sustainability. A review and framework. 2024. C. 18—19. DOI:10.1016/j.scs.2023.104653.
  • 4. Ченьюань Лі. Generative AI models for different steps in architectural design. A literature review. 2024. C. 1. DOI:10.1016/j.foar.2024.10.001.
  • 5. Фурхт Борко. Handbook of Augmented Reality. 2011. C. 3. ISBN 978-1-4614-0063-9.
  • 6. Сморженков М., Ігнатова О. The use of generative design for the architectural solutions synthesis in the typical construction of residential buildings. 2021. C. 3—4. DOI: 10.1051/e3sconf/202128104008.
  • 7. Стінсон Моллі Райт. Architectural Intelligence: How Designers and Architects Created the Digital Landscape. 2017. C. 1. ISBN: 9780262343428.
  • 8. Рудавський С. The Cambridge Companion to Literature and the Anthropocene. 2021. C. 13. DOI:10.1017/978110­8683111.010.
  • 9. Вольняк Р. Artificial Intelligence in Smart Cities — Applications, Barriers, and Future Directions. A Review. 2024. C. 1369. DOI:10.3390/smartcities7030057.
  • 10. Ране Н. Integrating Building Information Modelling (BIM) With ChatGPT, Bard, and Similar Generative Arti­ficial Intelligence in the Architecture, Engineering, and Construction Industry. Applications, a Novel Framework, Challenges, and Future Scope. 2023. C. 1. URL: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4645601.

Read»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »