« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 305—312

УДК 94(477.52)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.03.2026
  • Accepted: 10.03.2026
  • Published:

ДЖЕРЕЛА ПАМ’ЯТИ: ГОЛОДОМОР 1932—1933 РОКІВ НА СУМЩИНІ В АРХІВНИХ ТА ОПУБЛІКОВАНИХ МАТЕРІАЛАХ

СУХЕНКО Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8775-6999
  • кандидатка філологічних наук, доцентка,
  • катедра української філології та історії,
  • Харківський національний економічний університет
  • імені Семена Кузнеця,
  • пр. Науки, 9-А, 61166, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: viktoriya.suhenko@hneu.net

ХАРЧУК Лілія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0063-1956
  • кандидатка філологічних наук, доцентка,
  • катедра української мови,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: liliia.v.kharchuk@lpnu.ua

Анотація. Розглянуто проблему Голодомору на території Сумської области через аналіз опублікованих джерел й архівних матеріалів. Такий підхід дає змогу висвітлити регіональні особливості цієї загальноукраїнської трагедії в комплексному контексті. Метою роботи є дослідження документальних джерел, як тих, що опубліковані в наукових збірниках і довідкових виданнях, так і тих, що зберігаються в державних архівах, для реконструкції соціально-економічної, адміністративної та демографічної ситуації під час Голодомору 1932—1933 років на Сумщині. Проаналізовано видання, що містять матеріали постанов партійно-державних органів, звіти місцевої влади, документи, пов’язані із хлібозаготівельними кампаніями, статистичні дані, службове листування, а також свідчення очевидців. Стаття підкреслює важливість регіональних досліджень для створення повної історіографії Голодомору та визначає перспективи подальших наукових пошуків, зокрема введення до обігу нових архівних матеріалів і здійснення міжрегіональних порівнянь. Методологічні дослідження базуються на принципах системности, об’єктивности.

Ключові слова: Голодомор 1932—1933 років, Сумщина, архівні матеріали, регіональні дослідження, спогади очевидців.

Список використаних джерел

  • 1. Власенко В.М. Голодомор 1932—1933 рр. на Сумщині (до 75-х роковин національної трагедії). Сумський історико-архівний журнал. 2008. № IV—V. С. 29—70. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/items/018­66d­42-­627c-4f9e-9550-e83b6acc4911 (дата звернення: 18.01.2026).
  • 2. Хлюр Ю. Голод 1932—1933 років на Роменщині за свідченнями очевидців. Етнічна історія народів Європи. 2010. Вип. 31. С. 24—33. URL: https://history.sumy.ua/research/article/9210-khliur-yuliia-holod-19321933-rokiv-na-romenshchyni-za-svidchenniamy-ochevydtsiv.html (дата звернення: 27.01.2026).
  • 3. Ігнатуша О.М. Голодомор 1932—1933 рр. на Сумщині в системі антицерковної боротьби держави. Сумська старовина. 2003. № 11—12. С. 80—84.
  • 4. Покидченко Л. Голодомор 1932—1933 років на Сумщині. Суми: Видавництво «Ярославна», 2006. 356 с. URL: https://daso.archives.gov.ua/wp-content/home/info/nashi-vydannya/09_holodomor.pdf (дата звернення: 22.01.2026).
  • 5. З історії голодомору 1932—1933 рр. на Сумщині. Упоряд. Л.А. Покидченко. Суми, 2002. 61 с. URL: http://resource.history.org.ua/item/0008810 (дата звер­нення: 22.01.2026).
  • 6. Цифровий архів Голодомору. Сумська область. Упоряд. Л. Покидченко. 2020. URL: http://holodomor-era.history.org.ua/item/0000029 (дата звернення: 23.01. 2026).
  • 7. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Сумська область. Суми: Собор, 2008. 920 с. URL: https://holodomormuseum.org.ua/wpcontent/uploads/2019/10/sumska_obl.pdf (дата звернення: 18.01.2026).
  • 8. Ткаченко Б.І. Під чорним тавром. Документи, факти, спогади. Історична розвідка про геноцид в Україні, і зокрема на Сумщині, в 1932—1933 роках, скріплена найвищим суддею — людською пам’яттю. 2-ге вид., доп. Суми: Мрія-1, 2008. 784 с.
  • 9. Опанасенко Ю. Перші свідчення про голодомор закопав на городі: Борис Ткаченко про книгу «Під чорним тавром». Цукр. 26.11.2022. URL: https://cukr.city/people/2022/pid-chornym-tavrom/ (дата звернення: 22.01.2026).
  • 10. Причина смерті: українець. З історії вивчення Голодомору 1932—1933 років на Сумщині. Відп. за вип. Г.М. Іванущенко. Суми: ДАСО, 2008. 39 с.
  • 11. Гoлoдoмop нa Сумщині у спoгaдax oчeвидцiв: збipник мaтepiaлiв. Упоряд. С.В. П’ятаченко. Книга 1. Суми: Видавництво «МакДен», 2008. 168 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Piatachenko_Serhii/Holodo­mor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Knyha_1/ (дата звернення: 21.01.2026).
  • 12. Гoлoдoмop нa Сумщині у спoгaдax oчeвидцiв: збipник мaтepiaлiв. Упоряд. С.В. П’ятаченко. Книга 2. Суми: Видавництво «МакДен», 2008. 184 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Piatachenko_Serhii/Holodo­mor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Kny­ha_2/ (дата звернення: 21.01.2026).
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »