« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 376—385

УДК 069.51:929.52(477.83/.86) Бруницькі

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 19.02.2026
  • Accepted: 15.03.2026
  • Published:

КОСТЯНТИН-ВЛАДИСЛАВ БРУНИЦЬКИЙ (1861—1937) — КОЛЕКЦІОНЕР

ЗАКУСОВ Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4299-3681
  • аспірант, Дрогобицький державний
  • педагогічний університет імені Івана Франка,
  • кафедра всесвітньої історії та спеціальних
  • історичних дисциплін,
  • вул. Лесі Українки, 46, 82100, м. Дрогобич, Україна,
  • Контакти: e-mail: zakusovg@gmail.com

Анотація. Мета статті— вивчення колекціонерської діяльності та мистецьких вподобань баронів Бруницьких, верифікація складу збірок Костянтина-Владислава Бруницького (Konstanty Wladyslaw Brunicki) на прикладі збірки живопису. Предмет дослідження — практика приватного колекціонування представників роду Бруницьких як важливої складової їхньої культурної репрезентації та стратегії утвердження в статусі еліти Галичини кінця ХІХ — початку ХХ ст. На прикладі зібрань у маєтках Великого Любеня та Львова проаналізовано характер формування мистецьких колекцій і тяглість традицій. Відзначено специфіку, структуру та роль колекції в особистісному просторі, а також її значення для музейного середовища міжвоєнного Львова. Особливу увагу приділено ролі Бруницьких у збереженні пам’яток старовини, а також їхньому внеску в інтелектуальний розвиток регіону. Розглядається трансформація приватної колекції з інструменту родинного престижу на публічно значущий культурний капітал. Колекціонерські практики Бруницьких (зокрема збирання творів західноєвропейського живопису, антикваріату та формування приватних книгозбірень) інтерпретуються як спроби інтеграції локальної еліти в загальноєвропейський культурний контекст. Методологічну основу дослідження склали міждисциплінарні принципи, які передбачать залучення методів і підходів із суміжних галузей знань (мистецтвознавства, музеєзнавства, психології). Використано загальнонаукові історичні, спеціальнонаукові (принцип колекціонерських студій) методи.

Ключові слова: Бруницькі, колекціонування, меценатство, Галичина, культурна ідентичність, художні зібрання, маєткова культура.

Список використаних джерел

  • 1. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 1033. Метричні книги парафії св. Андрія у Львові про народження за 1860—1861, одруження, смерть за 1861—1862 рр.
  • 2. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 1955. Метричні книги м. Заліщики (з приналежними до парафії селами Блищанка, Голігради, Пилипче та ін.), повіт Залі­щики 1849—1851.
  • 3. Aftanazy R. Dzieje na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Wyd. 2. przejrz. i uzup. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1995. T. 7: Województwo Ossoliсskich, 1995. T. 7: Wojewуdztwo ruskie; Ziemia Halicka i Lwow­ska. 660 s.
  • 4. Sprawozdanie dyrekcyi TPSP we Lwowie o czynnościach i stanie Towarzystwa za rok 1872/1873. Lwów: Nakładem Tow.; Z drukarni K. Pillera, 1874. 24 s.
  • 5. Грималюк Р. Вітражі Львова. Львів, 2004. 232 с.
  • 6. Antoniewicz J. Katalog wystawy stu dzie dzieł Jacka Malczewskiego: Lwów kwiecień-maj 1903. Lwów: Nakładem TPSP, 1903. 71 s.
  • 7. Хавалко С.З. Формування фондів та експозиційна діяльність Львівського історичного музею (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.): дис. … д-ра філос.: 032 «Історія та археологія». Львів, 2025. 235 с. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2025/06/diss_Khavalko.pdf (дата звернення: 06.02.2026).
  • 8. Co zawierają zbiory Konstantego br. Brunickiego. Dziennik Polski. 1938. 21 lutego. № 51. S. 13.
  • 9. Боцько І. Антична міфологія у фондовій групі «Жи­во­пис» музею. URL: https://museum.lviv.ua/pro-muzei/publikatsii/779-antychna-mifolohiia-u-fondovii-hrupi-zhyvopys-muzeiu (дата звернення: 06.02.2026).
  • 10. Sport & Salon. Wien. 1907. 9 November. № 45.
  • 11. ЦДІАЛ України. Ф. 742. Оп. 1. Спр. 1232. Проектні плани чиншового будинку Бруніцького по вул. Сенкевича та Маріацькій площі у Львові. 1908.
  • 12. Zbiory Konstantego Barona Brunickiego we Lwowie. URL: https://museum.lviv.ua/pro-muzei/publika­tsii/ 779-an­tych­na-mifolohiia-u-fondovii-hrupi-zhyvo­pys-muzeiu (дата звернення 06.02.2026).
  • 13. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 3269. Метрична книга (смерті) парафії св. Марії Магдалини у м. Львові. 1931—1943.
  • 14. Максименко О. Власницькі знаки приватних та інституційних книгозбірень у фонді наукової бібліотеки Львівської національної галереї мистецтв іме­ні Б.Г. Возницького. Львів, 2025. 184 с.
  • 15. Chwalewik E. Zbiory polskie: archiwa, bibljoteki, gabine­ty, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyżnie w porządku alfabetycznym wed­ług miejscowości ułożone. T. 1. Warszawa, 1926. 490 s.
  • 16. Sprawozdanie «Archiwa, biblioteki, i muzea lwowskie» z 1940 r. Podał do druku Maciej Matwijów. URL: https://lwow.home.pl/rocznik/archiwa.html (дата звернення: 06.02.2026).
  • 17. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів: збірник документів і матеріалів. Т. 1. 1939—1945. Упоряд. Г. Сварник (керівник) та ін. Львів, 2010. 620 с.
  • 18. Дзюбан Р. До історії формування ретроспективних фон­дів Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (1940—1941): нове документальне джерело. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. C. 562—595.
  • 19. Matwijów M. Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945—1948. Wrocław, 2012. 317 с.
  • 20. Каспшак А., Скоропадова Г. Європейське скло XVI — початку XIX ст. зі збірки Музею етнографії та ху­дожнього промислу Інституту народознавства НАНУ у Львові. Warszawa, 2008. 264 c.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »