« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 376—385

УДК 069.51:929.52(477.83/.86) Бруницькі

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2026.02.376

  • Received: 19.02.2026
  • Accepted: 15.03.2026
  • Published: 27.04.2026

КОСТЯНТИН-ВЛАДИСЛАВ БРУНИЦЬКИЙ (1861—1937) — КОЛЕКЦІОНЕР

ЗАКУСОВ Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4299-3681
  • аспірант, Дрогобицький державний
  • педагогічний університет імені Івана Франка,
  • кафедра всесвітньої історії та спеціальних
  • історичних дисциплін,
  • вул. Лесі Українки, 46, 82100, м. Дрогобич, Україна,
  • Контакти: e-mail: zakusovg@gmail.com

Анотація. Мета статті— вивчення колекціонерської діяльності та мистецьких вподобань баронів Бруницьких, верифікація складу збірок Костянтина-Владислава Бруницького (Konstanty Wladyslaw Brunicki) на прикладі збірки живопису. Предмет дослідження — практика приватного колекціонування представників роду Бруницьких як важливої складової їхньої культурної репрезентації та стратегії утвердження в статусі еліти Галичини кінця ХІХ — початку ХХ ст. На прикладі зібрань у маєтках Великого Любеня та Львова проаналізовано характер формування мистецьких колекцій і тяглість традицій. Відзначено специфіку, структуру та роль колекції в особистісному просторі, а також її значення для музейного середовища міжвоєнного Львова. Особливу увагу приділено ролі Бруницьких у збереженні пам’яток старовини, а також їхньому внеску в інтелектуальний розвиток регіону. Розглядається трансформація приватної колекції з інструменту родинного престижу на публічно значущий культурний капітал. Колекціонерські практики Бруницьких (зокрема збирання творів західноєвропейського живопису, антикваріату та формування приватних книгозбірень) інтерпретуються як спроби інтеграції локальної еліти в загальноєвропейський культурний контекст. Методологічну основу дослідження склали міждисциплінарні принципи, які передбачать залучення методів і підходів із суміжних галузей знань (мистецтвознавства, музеєзнавства, психології). Використано загальнонаукові історичні, спеціальнонаукові (принцип колекціонерських студій) методи.

Ключові слова: Бруницькі, колекціонування, меценатство, Галичина, культурна ідентичність, художні зібрання, маєткова культура.

Список використаних джерел

  • 1. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 1033. Метричні книги парафії св. Андрія у Львові про народження за 1860—1861, одруження, смерть за 1861—1862 рр.
  • 2. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 1955. Метричні книги м. Заліщики (з приналежними до парафії селами Блищанка, Голігради, Пилипче та ін.), повіт Залі­щики 1849—1851.
  • 3. Aftanazy R. Dzieje na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Wyd. 2. przejrz. i uzup. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1995. T. 7: Województwo Ossoliсskich, 1995. T. 7: Wojewуdztwo ruskie; Ziemia Halicka i Lwow­ska. 660 s.
  • 4. Sprawozdanie dyrekcyi TPSP we Lwowie o czynnościach i stanie Towarzystwa za rok 1872/1873. Lwów: Nakładem Tow.; Z drukarni K. Pillera, 1874. 24 s.
  • 5. Грималюк Р. Вітражі Львова. Львів, 2004. 232 с.
  • 6. Antoniewicz J. Katalog wystawy stu dzie dzieł Jacka Malczewskiego: Lwów kwiecień-maj 1903. Lwów: Nakładem TPSP, 1903. 71 s.
  • 7. Хавалко С.З. Формування фондів та експозиційна діяльність Львівського історичного музею (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.): дис. … д-ра філос.: 032 «Історія та археологія». Львів, 2025. 235 с. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2025/06/diss_Khavalko.pdf (дата звернення: 06.02.2026).
  • 8. Co zawierają zbiory Konstantego br. Brunickiego. Dziennik Polski. 1938. 21 lutego. № 51. S. 13.
  • 9. Боцько І. Антична міфологія у фондовій групі «Жи­во­пис» музею. URL: https://museum.lviv.ua/pro-muzei/publikatsii/779-antychna-mifolohiia-u-fondovii-hrupi-zhyvopys-muzeiu (дата звернення: 06.02.2026).
  • 10. Sport & Salon. Wien. 1907. 9 November. № 45.
  • 11. ЦДІАЛ України. Ф. 742. Оп. 1. Спр. 1232. Проектні плани чиншового будинку Бруніцького по вул. Сенкевича та Маріацькій площі у Львові. 1908.
  • 12. Zbiory Konstantego Barona Brunickiego we Lwowie. URL: https://museum.lviv.ua/pro-muzei/publika­tsii/ 779-an­tych­na-mifolohiia-u-fondovii-hrupi-zhyvo­pys-muzeiu (дата звернення 06.02.2026).
  • 13. ЦДІАЛ України. Ф. 618. Оп. 2. Спр. 3269. Метрична книга (смерті) парафії св. Марії Магдалини у м. Львові. 1931—1943.
  • 14. Максименко О. Власницькі знаки приватних та інституційних книгозбірень у фонді наукової бібліотеки Львівської національної галереї мистецтв іме­ні Б.Г. Возницького. Львів, 2025. 184 с.
  • 15. Chwalewik E. Zbiory polskie: archiwa, bibljoteki, gabine­ty, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyżnie w porządku alfabetycznym wed­ług miejscowości ułożone. T. 1. Warszawa, 1926. 490 s.
  • 16. Sprawozdanie «Archiwa, biblioteki, i muzea lwowskie» z 1940 r. Podał do druku Maciej Matwijów. URL: https://lwow.home.pl/rocznik/archiwa.html (дата звернення: 06.02.2026).
  • 17. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів: збірник документів і матеріалів. Т. 1. 1939—1945. Упоряд. Г. Сварник (керівник) та ін. Львів, 2010. 620 с.
  • 18. Дзюбан Р. До історії формування ретроспективних фон­дів Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (1940—1941): нове документальне джерело. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. C. 562—595.
  • 19. Matwijów M. Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945—1948. Wrocław, 2012. 317 с.
  • 20. Каспшак А., Скоропадова Г. Європейське скло XVI — початку XIX ст. зі збірки Музею етнографії та ху­дожнього промислу Інституту народознавства НАНУ у Львові. Warszawa, 2008. 264 c.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »