« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 781—790

УДК 94+39+91](=161.2)(438+437.6+477.8)

DOI https://doi.org/10.15407/

ЛЕМКІВЩИНА, ЛЕМКИ ТА ЛЕМКІВСТВО: ВИКЛИКИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

ЛЮБЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0003­4649­5785
  • доктор історичних наук, завідувач кафедри,
  • Івано­Франківський національний медичний університет,
  • кафедра українознавства і філософії,
  • вул. Галицька, 2, 76000, м. Івано­Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-­mail: lubczyk­79@ukr.net

Анотація. У статті автор приділяє увагу одному з найзахідніших українських історико­етнографічних регіонів — Лемківщині, яка географічно сьогодні знаходиться за адміністративними кордонами України.

Метою роботи і є проаналізувати особливості етнополітичних викликів перед лемками у новітню добу, та акцентувати увагу на проблемах збереження та гуртування сучасного лемківства як потужного громадського і культурного руху.

Джерельну базу роботи складає репрезентативний матеріал, зібраний впродовж тривалого часу. Територія дослідження охоплює географію проживання лемків, їх нащадків в Україні, Польщі та Словаччині.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Після системного аналізу, дослідницьких візій, зважених оцінок та узагальнень, автор доходить висновку, що Лемківщина як регіон, лемки як етногрупа і сучасне лемківство у новітню добу перебували в епіцентрі особливих політичних викликів від нав’язування громадських ініціатив, запровадження політики державної асиміляції до насильницької депортації, які мали своїм завданням знищити регіон і затерти сліди національної пам’яті лемків.

Ключові слова: Лемківщина, етнополітика, лемки­русини депортація, лемківство.

Список використаних джерел

  • 1. Лемківщина. Історико­етнографічне дослідження: у 2 т. Т. 1. Львів: Ін­т народознавства НАН України, 1999. 360 с.; Т. 2. Львів: Ін­т народознавства НАН України, 2002. 420 с.
  • 2. Зан М. Інституційні механізми етнополітики та політич­на репрезентація етнічних меншин Словацької Республіки. Наук. журнал «Політикус». 2019. Вип. 1. С. 88—96.
  • 3. Фабрика­Процька О. Пісенна культура лемків України (ХХ—ХХІ ст.): монографія. Івано­Франківськ: Нова Зоря, 2013. 328 с.
  • 4. Наконечний В. Часопис Наш лемко — феномен українсмької періодики міжвоєнного часу. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2017. Вип. 29: Ювілейний збірник на пошану Миколи Литвина. С. 520—528.
  • 5. Lyubchyk I. THE SOVIET/RUSSIAN PROPA­GANDA AND THE FATE OF LEMKOS BE­TWEEN THE 1920S AND THE 1940S. Codrul Cosminului. 2024. № 2. P. 283—306. URL: https://codrulcosminului.usv.ro/wpcontent/uploads/2024/12/Article.2.Vol_.30­2.pdf
  • 6. Lyubchyk I.D. Lemkos’ Fates and Misfortunes. Translated by Krtstyna Butchak. Ivano­Frankivsk: Misto NV, 2024. 208 p.: il.
  • 7. Гальчак Б. Лемківські перспектви на ХХІ століття. Історичний архів. Наукові студії. Збірник наукових праць. Миколаїв: Вид­во УДУ ім. Петра Могили, 2012. Вип. 8. С. 15—23.
  • 8. Karczmarzewski A. Swiat Lemkow. Etnograficzna podroz po Lemkowszyznie. Rzeszow: Libra, 2015. 264 s.
  • 9. Pecuch M. Tożsamość kulturowa Łemkow w zachodniej Polsce i na Ukrainie. Studium porównawcze. Gorzów WLKP. 2009. 208 s.
  • 10. Treszczynska P. Łemkowszczyzna zapamiętana. Opowieści o przesztości i przestrzeni. Kraków: Wyd­wo uniwersytetu Jagiellońskiego, 2013. 444 s.
  • 11. Мушинка М. Політичне русинство на сучасному етапі Народна творчість та етнографія 2009 № 4—5. С. 181—190.
  • 12. Сополига М. Українці Словаччини: історико­етногра­фіч­ний аспект. Народна творчість та етнологія. 2017. № 3. С. 16—23.
  • 13. Курило В. Список Талергофцов из Лемковыны. Карпаторусский Календарь Лемко­Союза на год 1964.
  • 14. Флюнт З. Визвольний відгомін на Лемківщині. Літопис Червоної Калини. 1930. Ч. 7—8.
  • 15. Пап С. Історія Закарпаття. Івано­Франківськ: Но­ва Зоря. Т. 3.
  • 16. Масові арештування. Сянік. Свобода. 1922. 8 листопада.
  • 17. Останні могікани на Лемківщині. Рідна школа. 1932. 15 жовтня.
  • 18. Львівська Національна Наукова бібліотека 9далі (ЛННБ) ім. Василя Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 122.
  • 19. Наше становище. Наш Лемко. 1938. 15 вересня.
  • 20. Лемки українці перед окраїнським судом у Новому Санчіі. Діло. 1936. 13 листопада..
  • 21. Archiwum Akt Nowych w Warszawie (AAN). Zespoł. MSW. Sygn. 963.
  • 22. Державний архів Львівської області. Ф. 121. Оп. 1. Cпр. 102. Арк. 83.
  • 23. Archiwum Panstwowuy w Pchemysly. (APP). Zespoł. 157. Sygn. 3.
  • 24. Шематизм греко­католицького духовенства Апостольської адміністрації Лемківщини 1936. Стемфорд; Коннектікат, 1970. 178 с.
  • 25. Archiwum Panstwowuy w Krakowie. Zespoł MSW. Sygn. 79 a.
  • 26. Бохонко І. Калейдоскоп з Лемківщини. Нова Зоря. 1934. 27 травня.
  • 27. «Лемковина — Сибір». Лемко. 1934. 13 вересня.
  • 28. Зинін С. Лемковина — Сибір. Львів, 1934.
  • 29. 1888—1988. Димитрий Вислоцкій. Голос Ватри. 1988. № 5.
  • 30. Lyubchyk I. Lemkos fates and nisfortunes. Translated by Krystyna Butchak. Ivano­Frankivsk: Misto NV, 2024.
  • 31. Олійник М. Пізнаваймо рідні оселі. Наш Лемко. 1938. 15 листопада.
  • 32. Православні парохії на Лемківщині. Діло. 1931. 3 вересня.
  • 33. Державний архів Івано­Франківської області. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 1526. Арк. 219 зв.
  • 34. Тарнович Ю. На згарищах Закерзоння. Торонто: Лемківщина. Б. р.
  • 35. Виселенча акція на Лемківщині. Пофронтове виселення. На сторожі. 1948. № 5.
  • 36. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 4959. Оп. 1. Спр. 28.
  • 37. Більський E. Трагедія Холмщини і Підляшшя. Наше життя. 1947. 28 липня.
  • 38. Цепенда І. Українсько­польські відносини 40—50­х років ХХ століття.
  • 39. Державний архів Івано­Франківської області. Ф. Р. 295. Оп. 5. Спр. 256 а.
  • 40. Центральний державний архів громадських об’єд­нань України. Ф. 1. Оп. 23. Cпр. 2609.
  • 41. Українські народні пісні з Лемківщини. Зібрані О. Гижею. Київ: Музична Україна, 1972. 390 с.
  • 42. Ткачик М. Довга дорога з батьківських земель на Велику Україну (спогади про колишніх мешканців с. Ка­м’яна). Межею чужини розірване життя: депортація лемків із Польщі в Україну 1944—1947 рр. За ред. проф. М. Якименка. Полтава: Сімон, 2007.
  • 43. Лемки на Луганщині: сторінки історії і культури. Краєзнавчий нарис. Уклад. О.В. Манятіна. Луганськ, 2012.
  • 44. Глуховцева К. Відображення міфологічних уявлень українців в обряді «покривання молодої». Уклад.: С.Є. Панцьо, Н.О. Свистун. Studia methodologiсa. Тернопіль, 2009. Вип. 27: Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті.
  • 45. Байкеніч Д. Втрата етнічно­культурної ідентичності українських переселенців із Польщі, розселених у східних областях УРСР у 1945—1947 роках. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Культурологія: зб. наук. праць. Острог, 2010. Вип. 5. С. 147—150.
  • 46. Любчик І.Д. Лемківство під впливом «оксамитових перемін» у Центрально­Східній Європі. Народознавчі зошити. 2023. № 2 (170). C. 458—468. URL: https://doi.org/10.15407/
  • 47. Іванців М. Вісті з Тернопільського товариства «Лемківщина». Лемківщина. 1992. № 3. С. 27—28.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »