Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 791—802

УДК 316.7­054.73(477.86):355.48(470+571:477)

DOI https://doi.org/10.15407/

СПРИЙНЯТТЯ ДОМУ У СВІДЧЕННЯХ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НА ІВАНО­ФРАНКІВЩИНІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

КОЛОМИЙЧУК Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0003­2865­2396
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контиакти: e-­mail: kolsasha7@gmail.com

Анотація. Феноменологічна оптика вказаної проблематики дає змогу розглядати дім як інтенціональний об’єкт досвіду — тобто такий, що набуває свого змісту в процесі взаємодії людини з простором, часом і соціальним оточенням. Метою розвідки є простежити особливості індивідуального сприйняття й переживання дому, ситуацій його втрати та ментально­ціннісної реконструкції, наділення віднайденого домашнього простору звичними сенсами й повсякденними практиками у нових життєвих обставинах. Емпіричну основу статті становлять польові матеріали автора, зафіксовані під час індивідуальних експедицій на теренах Івано­Франківщини у 2022—2024 рр., а також записані під час дистанційних інтерв’ю з переміщеними особами. Загалом упродовж 2022—2025 р. зафіксовано 34 інтерв’ю з 45 співрозмовниками та співрозмовницями. Деякі зі згаданих свідчень уже введені у науковий обіг і опубліковані в корпусі експедиційних фольклорно­етнографічних матеріалів «Етнографічний образ сучасної України», зокрема у 12 томі «Культура повсякдення часів російсько­української війни» (Київ, 2024), решта ж занотованих усних джерел оприлюднюється вперше. Методологічну основу дослідження становлять усноісторичний та етнографічний (експедиційний) методи, завдяки яким зафіксовано серію глибинних напівструктурованих інтерв’ю. Омовлені життєві досвіди очевидців повномасштабної російсько­української війни опрацьовано за допомогою методів контент­аналізу, тилологізації, феноменологічного та психологічного підходів.

Ключові слова: повномасштабна російсько­українська війна, вимушено переміщені особи, Івано­Франківська область, дім, відчуття дому, феноменологічний аспект.

Список використаних джерел

  • 1. Wnuk A., Góralska J. «Home is just a feeling»: Essentialist and anti­essentialist views on home among Ukrainian war refugees. Emotion, Space and Society. 2024. Vol. 53. 101052. P. 1—8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.emo­spa.2024.101052.
  • 2. Deineko O., Aasland A. «Where is Home?» Perceptions of Home and Future among Ukrainian Refugees in Nor­way. Refugee Survey Quarterly. 2024. Vol. 43. Issue 3. P. 347—367. DOI: https://doi.org/10.1093/rsq/hdae010.
  • 3. Нижнікова С., Понипаляк А., Телуха С., Шишкіна Є. Невимовне: історія українок про російське вторгнення та евакуацію до Німеччини: монографія. Харків: Факт, 2025. 684 с.
  • 4. Ukrainian Displaced Persons in Canada post 2022: Making Home in Times of Peace and War (Natalia Khanenko­Friesen (Project Lead), Mariia Burtseva, Jenn Fedun, Taras Lupul, Alla Vashchenko). DOI: https://doi.org/10.7939/83793.
  • 5. Husserl E. Zur Phänomenologie der Intersubjektivität. Texte aus dem Nachlass. Dritter Teil: 1929—1935. Hrsg. von Kern, I. Den Haag: Martinus Nijhoff, 1973. 742 p.
  • 6. Schutz A. The Homecomer. American Journal of Sociology. 1945. Vol. 50. № 5. Р. 369—376. URL: https://www.jstor.org/stable/2771190.
  • 7. Мерло­Понті М. Феноменологія сприйняття. Пер. з фр. О. Йосипенко, С. Йосипенка. Київ: Український Центр духовної культури, 2001. 552 с.
  • 8. Гайдеґґер М. Будувати, проживати, мислити. «Ї» — незалежний культурологічний часопис. 1989. Число 1 (квітень). URL: https://www.ji.lviv.ua/n1texts/heid2.htm.
  • 9. The poetics of space. Gaston Bachelard; translated from the French by Maria Jolas; with a new foreword by John R. Stilgoe. Boston: Beacon Press, 1994. 241 p.
  • 10. Jackson M. At Home in the World. Durham and London: Duke University Press, 1995. 188 p.
  • 11. Basso K. Wisdom Sits in Places. Landscape and Langua­ge among the Western Apache. Albuquerque: University of New Mexico Press, 1996. 171 p.
  • 12. Feld S., Basso K.H. Introduction. Senses of place. Edited by Steven Feld and Keith H. Basso. Santa Fe, New Mexico: School of American Research Press. 1996. 293 p.
  • 13. Пападопулос Р. У чужому домі. Травма вимушеного переміщення: шлях до розуміння і одужання. Пер. з англ. Інна Бодак і Наталія Яцюк. Київ: Лабораторія, 2024. 416 с.
  • 14. Papadopoulos R.K. The Approach of Synergic Thera­peutic Complexity with Involuntarily Dislocated people. Systemic Thinking & Psychotherapy. April 2021. Issue 18. P. 39—51. URL: https://cms.hestafta.org/up­loads/e_involuntary_dislocation_af2fbe25b4.pdf.
  • 15. May V. Self, Belonging and Social Change. Sociology. 2011. Vol. 45. Issue 3. P. 363—378. DOI: https://doi.org/10.1177/0038038511399624.
  • 16. Sereda V. Displacement in War­Torn Ukraine: State, Displacement and Belonging. Cambridge Elements: Glo­bal Development Studies. Edited by Peter Ho and Servaas Storm. Cambridge University Press, 2023. 75 р. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009314473.
  • 17. Sereda V. In the Search of Belonging: Rethinking the Other in the Historical Memory of Ukrainian IDPs. Ideology and Politics Journal. Vol. 2 (16). P. 83—107. DOI: https://doi.org/10.36169/2227­6068.2020.01.00014.
  • 18. Іванець Т. Синдром втрати дому у вимушених мігрантів: слідами маріупольської трагедії. Київ: Лі­ра­К, 2024. 228 с.
  • 19. Fullilove M.T. Psychiatric implications of displacement: Contributions from the psychology of Place. The American Journal of Psychiatry. 1996. Vol. 153. № 12. P. 1516—1523. DOI: http://dx.doi.org/10.1176/ajp.153.12.1516.
  • 20. Fullilove M.T. Root Shock: How Tearing Up City Neighborhoods Hurts America, and What We Can Do About It. New York: New Village Press, 2016. 304 p.
  • 21. International Organization for Migration (IOM), May 05 2026. DTM Ukraine — Internal Displacement Re­port — General Population Survey Round 23 (May 2026). IOM, Ukraine. 14 р. URL: https://dtm.iom.int/reports/ukraine­internal­displacement­report­ge­neral­population­survey­round­23­may­2026.
  • 22. Бочуля О. Онтологічний вимір повсякденності у філософській концепції М. Гайдеггера. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціоло­гія. Політологія. 2012. Т. 20. Вип. 22 (4). С. 161—170.
  • 23. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно­етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько­української війни. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, Київ. 848 c.
  • 24. Eriksson E., Wazinski K., Wanka A., Kylén M., Os­wald F., Slaug B. Perceived Housing in Relation to Retire­ment and Relocation: A Qualitative Interview Study among Older Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19. Issue 20. 13314. P. 1—16. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192013314.
  • 25. Lebrusán I., Gómez M.V. The Importance of Place Attachment in the Understanding of Ageing in Place: «The Stones Know Me». International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19. Issue 24. 17052. P. 1—21. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192­41­7052.
  • 26. Becker G. Meanings of place and displacement in three groups of older immigrants. Journal of Aging Studies. 2003. Vol. 17. Issue 2. P. 129—149.
  • 27. Selwyn T., Frost N. Introduction: Home and Homemaking in a Time of Crisis. Travelling towards Home: Mobilities and Homemaking. Edited by Nicola Frost and Tom Selwyn. New York: Berghahn Books, 2018. P. 3—14.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »