« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 815—822

УДК 902.03:711.5](477.83­25)”11/13″:528.4:001­051](477)”18/20″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/

КНЯЖИЙ ЛЬВІВ: ТОПОГРАФІЯ, ОБ’ЄКТИ, ДОСЛІДНИКИ

КОНІВ Дарія

• ORCID ID: https://orcid.org/0009­0005­5542­3232
• аспірантка, Львівський національний університет імені Івана
• Франка, кафедра археології та історії стародавніх цивілізацій,
• вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-­mail: dariiakoniv@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена археологічному вивченню об’єктів княжої доби у Львові від перших розвідок ХІХ ст. до сучасних досліджень. У праці узагальнено результати археологічних досліджень, висвітлено внесок ключових дослідників у вивчення ранньосередньовічного міста та проаналізовано основні етапи формування наукових уявлень про структуру давнього Львова. Розглядаються результати розкопок на основних ділянках міста, які засвідчили існування сакральних, оборонних і ремісничо­житлових об’єктів XII—XIV ст.

Актуальність статті зумовлена необхідністю систематизації накопичених археологічних матеріалів та введення їх до наукового обігу для комплексної реконструкції структури раннього міського осередку. Метою дослідження є узагальнення наявної опублікованої та архівної інформації стосовно результатів вивчення княжого періоду в історії Львова та визначення історичної топографії міста. Об’єктом дослідження є археологічні пам’ятки княжої доби у Львові, а предметом — результати їх археологічного вивчення, інтерпретація виявлених матеріалів і проблеми їх наукового опрацювання.

 Методологічну основу дослідження становлять історико­порівняльний, хронологічний, типологічний та комплексний методи аналізу археологічних джерел, а також принципи систематизації та узагальнення наукових даних.

Ключові слова: археологія, історія археології, Львів, рятівні дослідження, княжа доба.

Список використаних джерел

• 1. Мацкевий Л.Г. Археологічні пам’ятки Львова. Львів: Логос, 2008.
• 2. Черниш О.П. Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ, 1976.
• 3. Булик Н.М. Львівська археологія XIX — початку XX століття: дослідники, наукові установи, музеї. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014.
• 4. Ратич О.О. Древньоруські матеріали з розкопок 1955—1956 рр. на Замковій Горі у Львові. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 1961. № 3. C. 115—126.
• 5. Милян Т.Р. Археологія Львова: витоки, традиції, дослідники. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2019. № 23. C. 325—336.
• 6. Сzołowski A. Wysoki Zamek. Lwów: NAKŁADEM TOWARZYSTWA MIŁOŚNIKÓW PRZESZŁO­ŚCI LWOWA, 1910.
• 7. Булик Н.М. Археологічні осередки Львова (1875—1914): наукові пошуки та польові здобутки. Археологічні дослідження Львівського університету. 2008. № 11. C. 209—237.
• 8. Пастернак Я.І. Звіт з археольоґічних дослідів у підземеллях катедри св. Юрія у Львові. Богословія. 1932. № 4. C. 312—315.
• 9. Романюк Т.М. 2010. Ярослав Пастернак: родина, особистість, творчість. Матеріали і дослідження з ар­хео­логії Прикарпаття і Волині. 2010. № 14. C. 454—493.
• 10. Бандрівський М.С. Митрополит Андрей Шептиць­кий — меценат археології. 2017. Режим доступу: URL: https://zbruc.eu/node/72559?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExWDZRQlJpcVNudTBMQndwZgEeECOT0vhyxkvGfOnk2RMtwKdK6ePZgYLexlf3fUA2bdzkn8o4L9hVzqsltqE_aem_sCef5MFwuIzBlPi­Cyvl5w (Дата звернення 27 жовтня 2025).
• 11. Бандрівський М.С. 2019. Чому «останки князя Осьмомисла» є археологічним фейком? URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/5de1034fa4b86/ (Дата звернення 26 жовтня 2025).
• 12. Ратич О.О. Щоденник роботи та інвентарні описи розкопок львівської древньоруської археологічної експедиції. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1955. № 182.
• 13. Багрій Р.С. Звіт про археологічні розкопки на Замковій горі у Львові. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1977.
• 14. Багрій Р.С. Звіт про роботу давньоруської археологічної експедиції Львівського історичного музею. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1976.
• 15. Диба Ю.Р. Планувальна структура Давнього Львова. Історія Львова: у 3­х т. 2006. Т. 1. С. 72—75.
• 16. Шараневич І.І. Стародавныи галицькїи городы. Часть II. Стародавный Львовъ (отъ року 1250—1350). Львів, 1861.
• 17. Малевська М.В. Звіт про роботу Львівського загону архітектурно­археологічної експедиції. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1978.
• 18. Багрій Р.С. Звіт про роботу Львівської міської археологічної експедиції Костел св. Івана Хрестителя. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1984.
• 19. Багрій Р.С. Звіт про роботу Львівської міської археологічної експедиції. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 1985.
• 20. Івановський В.І. Археологічні дослідження Львова у 1992 р. Studia Archaeologica. 1993. № 1. C. 74—76.
• 21. Лазурко О., Ткач Є., Шніцар М. Звіт про результати археологічного нагляду під час реконструкції пл. Князя Ярослава Осмомисла у м. Львові у 2010 р. Науковий архів НДЦ РАС ІА НАНУ. НД 2010: АР­7. 2010.
• 22. Войцещук Н.В. Врятовані скарби підземного Львова. Львів: «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ, 2016.
• 23. Притула Н. Біля собору святого Юра у Львові віднайшли ймовірний фундамент церкви XV ст. Фо­то. 2018. URL: https://tvoemisto.tv/news/bilya_so­boru_svyatogo_yura_u_lvovi_vidnayshly_ymovirnyy_fundament_staroi_tserkvy_xv_st_foto_95197.html (Дата звернення 20 жовтня 2025).
• 24. Лазоренко Р. Львів княжої доби виявився більше та давніше, чим раніше вважали історики — ФОТО, ВІДЕО. 2021. URL: https://www.032.ua/news/32­40­905/ lviv­knazoi­dobi­viavivsa­bilse­ta­davnise­cim­ranise­vva­zali­istoriki­foto­video (Дата звернення 26 жовт­ня 2025).