Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1423—1431

УДК 069.5:39:745.52

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.09.2026
  • Accepted: 25.09.2026
  • Published: ??.??.2026

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МУЗЕЙНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В МУЗЕЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (1907—1917 РР.): ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЕРИФІКАЦІЇ КОЛЕКЦІЇ ПИСАНОК

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАНУ,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

ТЕСЛЮК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4943-1175
  • завідувачка сектору фондів, провідна зберігачка фонду
  • «Писанка»,
  • Музей етнографії та художного промислу;
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: valentyna_teslyuk@ukr.net

Анотація. Вивчення обліку в Музеї НТШ має безпо­середнє значення для сучасної верифікації етнографічних пам’яток, які походять із його колекцій і на сьогодні збереглися у фондах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Метою статті є дослідження розвитку системи обліку в Музеї НТШ у 1907—1917 роках, коли відбувалось вироблення базових принципів систематизації колекційних предметів. На прикладі верифікації зразків з колекції писанок показано недоліки раннього обліку в Музеї НТШ, які спонукають сучасного дослідника не обмежуватися віднайденням на предметі інвентарного номера і встановленням відповідності його із записом в інвентарній книзі, але й керуватися методом комплексного зіставлення різних видів джерел, включаючи звіти, листування тощо. Це відкриває можливості для уточнення атрибуції окремих предметів і реконструкції історії діяльності Музею НТШ.

Ключові слова: Музей Наукового товариства ім. Шевченка (Музей НТШ), музейна документація, етнографічні колекції, писанки, провенанс, атрибуція, Олекса Назаріїв.

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 2. Сапеляк О. Про музейну справу НТШ. Народознавчі зошити. 1996. № 4. С. 225—229.
  • 3. Гонтар Т. Етнографічні колекції музею НТШ. Записки НТШ. Т. 223: Праці Секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. С. 417—427.
  • 4. Horban Iryna. Organizing the Past: The Policy of the Soviet Authorities Towards the Museums in Lviv, 1939—1941. Іn: Chwalba Andrzej, Zamorski Krzysztof. The Polish-Lithuanian Commonwealth History, Memory, Legacy. New York; London: Routledge, 2020. P. 341—350.
  • 5. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. № 31—64. Львів, 1907—1920.
  • 6. Банах В. Музей НТШ у Львові (1912—1939): нау­ково-фондова робота. Історико-культурні студії. Vol. 4. № 1. 2017. С. 21—26.
  • 7. Чорна С. Національний музей Історії України проводить виставки онлайн. Голос України. 24 квітня 2020 р. URL: https://www.golos.com.ua/article/330293.
  • 8. ЦДІАК України. Ф. 1235. Оп. 1. Спр. 302. Арк. 2—3. URL: https://hrushevsky.history.org.ua/item/0004519.
  • 9. Schmidt L. Das Österreichische Museum für Volkskunde. Werden und Wesen eines Wiener Museums. Wien: Bergland, 1960. 116 с.
  • 10. Листування Михайла Грушевського. Т. 3. Ред. Л. Ви­нар. Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2006.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »