« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191). С. 1496—1510

УДК 398.4(=161.2)(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 27.07.2026
  • Accepted: 27.08.2026
  • Published: ??.??.2026

ДЕМОНОЛОГІЧНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ЖИТЕЛІВ СЕЛА БОРТНИКИ  ТЛУМАЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ГРОМАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

ГEМБАРОВСЬКИЙ Степан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-4455-0820
  • аспірант,
  • Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: stepan.gembarovskyi@gmail.com

Анотація. Попри наявність значного масиву етнографічних матеріалів із Покуття, демонологічна традиція окремих населених пунктів регіону залишається вивченою недостатньо. Актуальність дослідження зумовлюється тим, що народна демонологія належить до найбільш архаїчних складових традиційного світогляду українців. Особливе місце в цій системі посідали демонологічні персонажі, пов’язані з господарством, довкіллям і потойбічним світом. Незважаючи на поступове згасання традиційної культури, значна частина цих вірувань зберігається в усній традиції населення аж до початку ХХІ ст.

Метою статті є введення до наукового обігу польових етнографічних матеріалів із села Бортники, а також з’ясування тяглості й трансформації локальної демонологічної традиції впродовж більш ніж столітнього періоду. Об’єктом цього дослідження є традиційна демонологічна палітра мешканців села Бортники, а його предметом — уявлення та вірування про конкретних демонологічних персонажів: домашнього духа, чорта, блуд, відьму, упиря, смерть, душу, покійників тощо.

Хронологічні межі дослідження визначені джерельним матеріалом (в основному це початок ХХ — початок ХХІ ст.). Територія дослідження обмежена селом Бортники.

Джерельною основою розвідки стали здебільшого польові етнографічні матеріали, зібрані автором у селі Бортники Тлумацької міської громади Івано-Франківської області у 2023 році.

Ключові слова: Україна, Покуття, етнологія, духовна культура, демонологія, вірування, домашні духи, відьма, упир.

Список використаних джерел

  • 1. Тронько Т. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. Київ, 1971. 639 с.
  • 2. Тимів І. Село на Покутті в XV—XVI ст. Історія Бортників від найдавніших до ХІХ ст. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2006. 176 с. (Серія «Села і міста Покуття». Т. 1).
  • 3. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków, 1888. T. III. 240 s.
  • 4. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Т. ІІ. Вип. 1. Етноґрафічний збірник. Львів, 1912. Т. XXXIII. С. 1—237.
  • 5. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Т. ІІ. Вип. 2. Етноґрафічний збірник. Львів, 1912. Т. XXXIV. С. 1—280.
  • 6. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Ma­teriały folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego. Lwów, 1907. T. XIII. S. 118—129; 216—232.
  • 7. Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 70—90.
  • 8. Галайчук В. Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.). Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 341—354.
  • 9. Галайчук В. Традиційні похоронно-поминальні звичаї та обряди на Покутті. Вісник Львівського універ­си­тету. Серія історична. Львів, 2024. Вип. 56. С. 345—417. DOI: https://dx.doi.org/10.30970/his. 2024.56.12482
  • 10. Сілецький Р. Бузина в народних демонологічних по­вір’ях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. Вип. 16. С. 140—150.
  • 11. Галайчук В., Сілецький Р. Народні повір’я про «нечистий пляц» на Покутті. Наукові студії: збірник наукових праць КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей»; Інститут археології Жешівського універси­тету. Винники; Жешів; Львів: Апріорі, 2017. Т. 10: Освоєння простору: житло, поселення, регіон. С. 249—278.
  • 12. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 835-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиційна демонологія Покуття» зафіксовані аспірантом Гембаровським Степаном Вікторовичем 15—23 жовтня 2023 р. у Тлумацькому районі Івано-Франківської області). 160 арк.
  • 13. Буджак М. Сім вервиць. Книга народних притч. Іва­но-Франківськ: Місто НВ, 2020. 236 с.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »