Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1325—1337

УДК 27-31:7.046:355.01(470:477)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 13.08.2026
  • Accepted: 15.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ОБРАЗ ХРИСТА У ВІЗУАЛЬНИХ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

КЕНДЗЬОР Олена-Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-0288-0386
  • аспірантка,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena.kendzor@lnam.edu.ua

Анотація. Мета дослідження — визначити особливості репрезентації образу Христа в українському візуальному мистецтві періоду російсько-української війни, а також простежити вплив безпосереднього воєнного досвіду авторів на його художню інтерпретацію. Об’єктом дослідження є твори українського візуального мистецтва, в яких використано христологічну образність, а предметом — способи її художнього переосмислення та функціонування у воєнному контексті.

Проаналізовано твори Уляни Креховець, Христини Валко, Катерини Кузів, Романа Барабаха, Максима Паленка, а також тексти Юлії Вінтонів, Артура Дроня, Максима Кривцова та Олександра Ярмака. Встановлено, що образ Христа використовується як символічна модель осмислення страждання, жертовності, смерті, надії та Божої присутності у воєнній реальності. Виокремлено основні способи сучасного трактування христологічної іконографії: включення сучасних воєнних реалій у традиційні композиції, фрагментарне зображення Христового тіла, заміну традиційних атрибутів знаками війни та перенесення образу Христа у фронтовий простір. Простежено, що у творчості митців-військових цей образ набуває особистого виміру й пов’язується з військовим досвідом. З’ясовано, що графіка, швидкі скетчі, цифрове мистецтво, поезія, пісенні тексти й відео розширюють способи поширення та функціонування сакрального образу.

Ключові слова: образ Христа, Розп’яття, російсько-українська війна, сакральне мистецтво, іконографія, репрезентація.

Список використаних джерел

  • 1. «Не бійтеся»: проповідь Блаженнішого Святослава на Всеукраїнській прощі до Страдчу. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. 2025. 27 черв. URL: https://synod.ugcc.ua/data/ne-biytesya-propo­vid-blazhennishogo-svyatoslava-na-vseukraynskiy-prosh­chi-do-stradchu-17457/ (дата звернення: 22.03.2026).
  • 2. Harrington P. Religious and spiritual themes in British academic art during the Great War. First World War Studies. 2011. Vol. 2. № 2. P. 145—164. DOI: https://doi.org/10.1080/19475020.2011.613242
  • 3. Wanner C. Everyday Religiosity and the Politics of Be­longing in Ukraine. Newton, MA: Academic Studies Press, 2025. URL: https://www.academicstudiespress.com/9798887194783/ (дата звернення: 22.03.2026).
  • 4. Yurchuk Y. The Postsecular Sacred: Religious Imagery in the Secular Context of War in Ukraine. War, Migration, Memory: Perspectives on Russia’s War Against Ukraine. Ed. by V. Sereda. Bielefeld: transcript Verlag, 2025. P. 145—158. DOI: https://doi.org/10.14361/978383­9475874-009
  • 5. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. АН УРСР; Музей етнографії та худож. промислу. Київ: Наукова думка, 1983. 177, [1] с.: іл.
  • 6. Жолтовський П.М. Український живопис XVII—XVIII ст. АН УРСР; Державний музей етнографії та худож. промислу. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.: іл.
  • 7. «Культура має велику місію: показати, що твоє, а що — ні», — іконописиця Уляна Креховець. Львівська Архиєпархія УГКЦ. 2023. 23 листоп. URL: https://ugcc.lviv.ua/2023/11/23/kultura-maye-vely­ku-misiyu-pokazaty-shho-tvoye-a-shho-ni-ikonopy­syt­sya-ulyana-krehovets/ (дата звернення: 22.03.2026).
  • 8. Вінтонів Ю. Ще не час прощати винуватцям нашим. Facebook. 2022. 13 квіт. URL: https://www.facebook.com/share/p/1GnEN6oeJo/ (дата звернення: 10.06. 2026).
  • 9. Вінтонів Ю. «Рілля». Це ікона про любов, що віддає своє життя за ближнього, задля життя. Instagram. URL: https://www.instagram.com/reels/DLXTBNltOog/ (дата звернення: 10.06.2026).
  • 10. Валко Х. «…інколи в любові прострелені ноги…». Instagram. 2025. 6 трав. URL: https://www.instagram.com/p/DJTeeXkoa6P/ (дата звернення: 28.06.2026).
  • 11. Дронь А. Вірші з фронту. Універсум. 2023. № 3—4. С. 46—48. URL: https://universum.lviv.ua/data/maga­rticles/files/3305.pdf (дата звернення: 28.06.2026).
  • 12. Дронь А. Гемінґвей нічого не знає: коротка проза. Львів: Видавництво Старого Лева, 2026. 168 с.
  • 13. Барабах Р. Спас Нерукотворний. Instagram. 2026. 18 лют. URL: https://www.instagram.com/p/DU6B­GafDMQM/(дата звернення: 02.07.2026).
  • 14. Барабах Р. Dies Passionis Domini. Страсна п’ятниця. Good Friday. Instagram. 2025. 18 квіт. URL: https://www.instagram.com/p/DIlA4YbN1Lk/?igsh=cGwxZW9uZ2JjcHlj (дата звернення: 06.07.2026).
  • 15. Кривцов М. Вірші з бійниці: поезії. Київ: Наш Формат, 2023. 192 с.: іл.
  • 16. YARMAK. Відлік. YouTube. 2026. 10 квіт. URL: https://www.youtube.com/watch?v=f16zfxtMcAo (дата звернення: 06.07.2026).
  • 17. Morgan D. Material analysis and the study of religion. Materiality and the Study of Religion: The Stuff of the Sacred. Ed. by T. Hutchings, J. McKenzie. London; New York: Routledge, 2017. P. 14—32. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315604787-2.
  • 18. Halbwachs M. The Collective Memory. Trans. from the French by F.J. Ditter Jr., V.Y. Ditter; introd. by M. Douglas. New York: Harper & Row, 1980. 186 p.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »