2015 рік, випуск 1

Висвітлюється процес становлення та науковий доробок відомого архітектора, етнолога, лауреата Національної премії в галузі архітектури, члена-кореспондента Української академії архітектури, доктора історичних наук, професора, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Я. Тараса, який присвятив своє життя служінню української культури.
Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Чорнобиль, українська церква, народне будівництво.

Висвітлюється процес становлення та науковий доробок відомого архітектора, етнолога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, члена-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділом етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Я. Тараса, який присвятив своє життя служінню українській культурі.
Ключові слова: Я. Тарас, архітетура, етнологія.

Розглядається історія будівництва дерев’яних церков від прийняття християнства до сьогодення в Україні та українських мігрантів у США, Канаді, Західній Європі; з’ясо­вується, як мистецькими засобами були матеріалізовані ідеологічні прояви національної ідентичності в архітектурі церковної споруди, образ якої став одним із маркерів, який намагалися знищити держави, що колонізували українську етнічну територію; розглядаються напрямки відродження сакрального дерев’яного будівництва в роки незалежності України.
Ключові слова: сакральна дерев’яна архітектура України, національна ідентичність, українська етнічна територія.

На основі аналізу загроз державотворчим процесам в Україні, збереженню її національної ідентичності вперше пропонується ввести складові української ідеї в ранг стратегем соціально-економічного розвитку держави, систем її національної безпеки та колективного євроатлантичного захисту.
Ключові слова: українська національна ідея (УНІ), ідеологічні засади, стратегема розвитку, національна ідентичність, українськість, інформаційна війна.

Стаття є спробою представити на паремійному матеріалі народну «філософію вдячності», основану на багатовіковому життєвому досвіді українців і християнському віровченні. Як складова релігійного світовідчуття вдячність Богові невіддільна від смисложиттєвих понять народу. Постійне звертання людини з подякою і прославою до Бога продиктовано необхідністю збереження внутрішнього спокою, рівноваги духу, миру душевного.
Ключові слова: Слава Богу, дякувати Богові, славослів’я, вдячність, паремія, приповідка, народна мудрість, народна філософія, світогляд, традиція.

Досліджується процес вивчення етнографічного району Покуття з перших десятиліть XІХ ст. до сьогодення включно. Простежується нагромадження фактологічних відомостей про традиційну культуру цього краю, її рух у просторі і часі, різні методологічні підходи до її осмислення й інтерпретації, з’ясовуються предметні прогалини й аспекти, які потребують наукового опрацювання, зокрема етнокультурні зміни, зумовлені історичними обставинами та подіями ХХ століття.
Ключові слова: етнографічний район, ареал, діахронні зміни, етнокультурна традиція, загальноукраїнський контекст, локальна специфіка, варіативність.

Розглядаються питання, пов’язані зі збереженням та інтерпретацією культурної спадщини на сучасному українсько-польському пограниччі. Особлива увага приділяється значенню історичної пам’яті у процесі формуванні сучасної суспільної свідомості та етнічної ідентичності населення пограниччя. Аналіз загострення українсько-польських міжетнічних відносин здійснюється на прикладі реконструкції або відновлення об’єктів культурної спадщини Львова і Перемишля.
Ключові слова: українсько-польське пограниччя, культурна спадщина, історична пам’ять, міжетнічні відносини.

На основі етнографічного матеріалу проаналізовано обряд вмивання молодих. Завдяки широким порівняльним зіставленням з’ясовано, що найдовше він побутував у Карпатському регіоні і мав поліфункційне призначення.
Ключові слова: митвини, вмивання, молоді, вода, весілля, обряд, ритуал.

Досліджуються часові параметри, відведені для випікання хліба. Проаналізовані фактори як ритуального, так і реалістичного характеру, що регламентують вказані темпоральні відрізки. Автор доходить висновку, що ті з вказаних факторів, що носять реалістичний характер, ґрунтуються на традиційних народних знаннях про навколишнє середовище. Ритуальні ж регламентатори часових параметрів традиційного хлібопечення основані на різних культах (вшануванні душ покійних предків та християнських святих) та світоглядних уявленнях українців.
Ключові слова: хліб, часові заборони, свято, п’ятниця.

На основі композиційно-конструктивного аналізу здійснено спробу класифікації групи «верхній одяг» за видовою, типологічною та стильовою різноманітністю. Визначено принципи формотворення традиційних та урбанізованих зразків верхнього вбрання у Галичині другої пол. ХІХ — поч. ХХ ст. Представлено графічні реконструкції форм верхнього одягу за типом крою.
Ключові слова: принципи формотворення, стиль, традиційна та міська культура.

Досліджені вересневі язичницькі свята ластівок, горобців, «Весілля свічки» та християнське свято Семена Странника. Простежено виховний характер свята ластівок та горобців, коли перед святом робились господарем, в присутності дітей, гнізда, дощечки для полегшування входження ластівок у гнізда та ін. Досліджено поєднання свята Семена з язичницьким святом «Весілля свічки».
Ключові слова: ластівки, горобці, свято, християнство, свічка, язичництво, доброта, вечорниці, калина.

Йдеться про нову пам’ятку наскельного мистецтва, знайдену у Сколівських Бескидах. При дослідженні встановлено, що це антропоморфне зображення з луком та стрілою  — унікальне для Східних Карпат. Тут петрогліфи загалом малочисельні, що збільшує вагу кожної нової пам’ятки. Після проведення порівняльного аналізу за стилем та змістом зображення зроблено попереднє припущення про датування петрогліфа періодом бронзи або середньовіччя.
Ключові слова: наскельне мистецтво, антропоморфні зображення, петрогліфи, петрогліфи Східних Карпат.

На основі синтезу даних археології, історії, етнології та антропології здійснюється спроба міждисциплінарної інтерпретації культових об’єктів ур. «Оленин Парк». Акцентується на перспективності подальших наукових пошуків інтердисциплінарного характеру.
Ключові слова: Пліснеський археологічний комплекс, культовий центр, язичництво, християнство, міждисциплінарні підходи, інтердисциплінарність.

Розглядається одна із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — формування топочної камери (склепіння) традиційної печі. Основна увага зосереджена на її конструктивних особливостях, техніці й технології спорудження, основних будівельних матеріалах, виборі оптимальних розмірів склепіння (висоти, ширини, довжини), його конфігурації тощо.
Ключові слова: Полісся, житло, піч, топочна камера, склепіння.

Аналіз просторових та планувально-композиційних співвідношень резиденційних садово-паркових ансамблів з елементами міського та сільського середовища викристалізував загальні принципи їх взаєморозміщення у вигляді дванадцяти схем, які умовно розподіляються на групи.
Ключові слова: садово-паркове мистецтво, бароко, середмістя, сільська місцевість, сакральні споруди, замки, палаци, садово-паркові закладення.

Розглядаються умови формування й становлення структур громадянського суспільства за Козацької доби, зокрема в період української національної революції, боротьба за відновлення державної незалежності України наприкінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. та збереження її соціально-політичних й національно-культурних здобутків, діяльність гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепи та Пилипа Орлика.
Ключові слова: козацтво, Запорізька Січ, братства, національна революція, громадянське суспільство.

Відображені у житловому будівництві світоглядні засади випливають із споконвічної синкретичної цілісності — нерозчленованості практичної і духовної життєдіяльності людей, що формувалася на широкому тлі її різноманітних вимірів.
Ключові слова: народне житло, світогляд, семантика, гносеологія, духовність, звичаєвість.

Висвітлюються народні «магічні» дії і способи в процесі виготовлення, купівлі та підготовки глиняного посуду до використання на Наддніпрянщині. Проаналізовані всі відомі свідчення, записані етнографами наприкінці ХІХ—ХХ сто­літь. Зроблений висновок, що такі дії над глиняним посудом за суттю були подібні в різних частинах досліджуваного регіону. Зазвичай пов’язані вони з проявами охоронної та імітаційної, так званої «білої» магії. Лише в Бубнівці (Вінниччина) зафіксовані випадки виготовлення посудин за спеціальною технологією для так званої «чорної» магії.
Ключові слова: етнологія, глиняний посуд, традиція, символ, пуп, мітка, культура харчування українців, магія, глечик, горщик, жінка, гончар.

На основі зіставлення широкого етнографічного матеріалу, зокрема польових записів, проаналізовано традиційні ворожіння зі взуттям у зимовому циклі свят українців. Виявлено їх семантику, витоки, локальну та регіональну специфіку, стан збереження у сучасну пору.
Ключові слова: гадання (ворожіння, ворожба, дивінації, мантичні практики/дії), чоботи, українці, хата (дах), правий, лівий, шлюб, дівування.

Введено в науковий обіг інформацію про комплект веретен прялі зі с. Попівка (побіля с. Опішня, Полтавщина). Датовано знаряддя часом не пізнішим, ніж перша чверть ХХ століття.
Ключові слова: веретено, прядіння, пряля, с. Попівка, с. Опішня.

З’ясовані передумови відкриття та проаналізовані основні напрямки функціонування Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства, уперше в українській керамології у його діяльності виділені два періоди; визначений вплив навчально-показового пункту на опішнянське гончарство; розглянута діяльність завідувача Юрія Лебіщака.
Ключові слова: Опішнянський гончарний навчально-по­ка­зовий пункт, Опішнянська гончарна навчально-показова майстерня, гончар, учень, гончарство, глина, глиняні вироби, Юрій Лебіщак, Андрій Сидоренко.

Автор робить спробу проаналізувати основні аспекти досліджень ярмаркової торгівлі в наукових працях радянських учених, виданих у провідних фахових журналах, а також в монографіях відомих учених, серед яких праці І. Гуржія, Є. Дружиніної, Т. Карської, К. Павлова, І. Шульги.
Ключові слова: ярмарок, торгівля, ярмаркова культура, радянські вчені, історіографія, марксистсько-ленінська ідеологія.

Подається огляд монографії Юліана Талька-Гринцевіча «Zarys lecznictwa ludowego na Rusi południowej» (Краків, 1893), в якій, досліджуючи українську етномедицину в різних історико-етнографічних регіонах України, цей польський учений через власних кореспондентів зібрав і опублікував велику кількість творів оказіонально-обрядового фольклору. Серед них — значна частина автентичних фольклорних молитов різних тематичних груп і функціональних різновидів.
Ключові слова: народна молитва, фольклор, сакральний, текст, тематична група, функціональний різновид, публікація.

Кожна важлива подія у житті гуцулів акцентувалася певними символічними діями: обрядами, звичаями та святами  — найважливішими складовими народної духовної культури. Гра на музичних інструментах — важлива складова громадських, календарних і сімейних обрядів. Локальні особливості традиційних свят та обрядів тісно пов’язувалися з народними віруваннями та повір’ями гуцулів у музику. Пошана музики у народних світоглядних уявленнях значною мірою зумовили міфологізацію постаті музиканта і надали йому окремого статусу.
Ключові слова: гуцули, музика, музиканти, музичні інструменти, обрядовість.

Стаття присвячена проблемі формування джерелознавчих матеріалів пісенного фольклору на Дрогобиччині. Простежено початки записів, здійснених у другій половині ХІХ ст. Т. Реваковичем та І. Франком, їх тип і характер жанрової структури пісенного репертуару. Досліджено новий етап роботи по збиранню пісень в різних територіальних осередках Дрогобиччини у ХХ ст., позначений професійним підходом до фіксації мелодій і текстів пісень та коментарів до них.
Ключові слова: пісенний фольклор, Дрогобиччина, жанрова структура, репертуар.

Розкривається подвижницька діяльність священика Української Греко-Католицької Церкви о. Івана Бугери, вихідця з лемківського краю, на ниві української культури. Подається лист дружини отця п. Катерини до єпископа А. Сапеляка, який засвідчує про жертовне життя подружжя як місіонерів серед української громади в Парагваї.
Ключові слова: Лемківщина, просвітництво, проповідництво, Парагвай, українська діаспора, жертовність.