Art at the Service of Charity

Maryana Levytska

Art at the Service of Charity. Appearance of a new Social Practices. (Art Exhibition of the 1847th in Lviv to Benefit the Poor)

The awareness of keen social responsibility for the fate of the poor, the orphans and the handicapped became an important achievement of the Enlightenment. The authority of the church in the matters of charity remained strong enough during the 19th century. At the same time there appeared new secularized charity practices . Spreading of charitable activities in the 19th century took place mainly in the cities. The goal of Charity societies was the liquidation or limitation of the most awful examples of misery and the begging practices. Great European cities in the 19-th century had different institutions for the blind, the deaf and the dumb, boarding schools for the orphans, schools for poor children. Part of the funds for these needs was given from the city budget, part of these funds was raised by private foundations. For example, the 19th century Krakow was the city in the Central Europe that had a lot of charity foundations. On the whole, this “Fashion for charity” was wide spread in the middle of the 19th century. It was the responsibility of women from rich aristocratic or burgher families. They organized different gala balls, celebrations and lotteries which were meant for the needy.

Читати статтю повністю »

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »