Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 502–506

УДК 785.1 +78.03

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

Надійшла 25.01.2018

РЕПЕРТУАР СУЧАСНОГО АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ: СИНТЕЗ НАРОДНОГО І АКАДЕМІЧНОГО

Березуцька Марина Сергіївна, викладач кафедри народних інструментів

Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

вул. Ливарна 10, 49044, м. Дніпропетровськ, Україна.

Контакти: e-mail bermarser@ua.fm

 Анотація. Аналізується репертуар сучасного ансамблю бандуристів Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки «Чарівниці» — як результат синтезу народного і академічного у бандурному мистецтві. Визначаються три основні репертуарні напрямки ансамблю: фольклорний — обробки народних пісень; академічний — аранжування творів української та світової класики, а також сучасних українських композиторів; оригінальний — композиції, написані спеціально для ансамблю бандуристів.

Ключові слова: ансамбль бандуристів, репертуар, бандурне мистецтво.

Список використаних джерел

  1. Бобечко О.Ю. Становлення професійної бандурної освіти в контексті її фемінізації / Оксана Бобечко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — № 2. — С. 76—82.
  2. Вишневська С.В. Вокальні засади ансамблевої специфіки бандурного виконавства / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — Вип. 3. — С. 97—101.
  3. Вишневська С.В. Особливості традиційних форм хорового виконавства та їх вплив на бандурне мистецтво / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — Вип. 1. — С. 150—157.
  4. Дуда Л. Трансформаця пісенних жанрів родинно-обрядового фольклору у бандурній творчості / Лариса Дуда // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / за ред. О.С. Смоляка. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. — № 3. — С. 13—20.
  5. Кириллина Л. Schöne Minka: судьба украинской песни в творчестве Бетховена / Л. Кириллина // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. — 2015. — № 45. — С. 5—23.
  6. Мандзюк Л. Проблеми відродження Харківської бандури в Україні / Любов Мандзюк, Богдана Стандара // Традиція і національно-культурний поступ: Збірник наукових праць. — Харків, 2005. — С. 165—170.
  7. Павленко Л.О. Вплив ансамблевого виконавства на розвиток бандурного мистецтва ХХ—ХХІ ст. / Леся Павленко // Культура України. — 2016. — Вип. 54. — С. 49—54.
  8. Панасюк І.В. Формування української професійно-академічної бандурної школи у соціокультурному контексті / Іван Панасюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гна­тюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — № 2. — С. 59—64.
  9. Петрикова О.П. Педагогічний репертуар у процесі формування національної самосвідомості майбутнього викладача вокалу / Оксана Петрикова // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матер. II Міжнарод. наук.-практ. конф. ; Київський університет імені Б. Грінченка. — 2016. — С. 115—121.
  10. Скобцова О.М. Багатоголосне виконання як образ народного музичного мислення / Олена Скобцова // Філософські обрії. — 2016. — № 36. — С. 132—141.
  11. Шемет Л.В. Традиционные народные музыкальные инструменты украинцев в контексте профессионального академического искусства / Л.В. Шемет // Вестник Харьковской государственной академии дизайна и искусств. — 2015. — № 3. — С. 109—114.
  12. Яницький Т. Музичне мислення в системі перекла­дення-транскрипціі музичних творів для бандури / Тарас Яницький // Музичне мистецтво і культура. — 2012. — № 16. — С. 442—452.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »