« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 502–506

УДК 785.1 +78.03

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.502

Надійшла 25.01.2018

РЕПЕРТУАР СУЧАСНОГО АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ: СИНТЕЗ НАРОДНОГО І АКАДЕМІЧНОГО

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

Березуцька Марина Сергіївна, викладач кафедри народних інструментів

Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

вул. Ливарна 10, 49044, м. Дніпропетровськ, Україна.

Контакти: e-mail bermarser@ua.fm

 Анотація. Аналізується репертуар сучасного ансамблю бандуристів Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки «Чарівниці» — як результат синтезу народного і академічного у бандурному мистецтві. Визначаються три основні репертуарні напрямки ансамблю: фольклорний — обробки народних пісень; академічний — аранжування творів української та світової класики, а також сучасних українських композиторів; оригінальний — композиції, написані спеціально для ансамблю бандуристів.

Ключові слова: ансамбль бандуристів, репертуар, бандурне мистецтво.

Список використаних джерел

  1. Бобечко О.Ю. Становлення професійної бандурної освіти в контексті її фемінізації / Оксана Бобечко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — № 2. — С. 76—82.
  2. Вишневська С.В. Вокальні засади ансамблевої специфіки бандурного виконавства / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — Вип. 3. — С. 97—101.
  3. Вишневська С.В. Особливості традиційних форм хорового виконавства та їх вплив на бандурне мистецтво / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — Вип. 1. — С. 150—157.
  4. Дуда Л. Трансформаця пісенних жанрів родинно-обрядового фольклору у бандурній творчості / Лариса Дуда // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / за ред. О.С. Смоляка. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. — № 3. — С. 13—20.
  5. Кириллина Л. Schöne Minka: судьба украинской песни в творчестве Бетховена / Л. Кириллина // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. — 2015. — № 45. — С. 5—23.
  6. Мандзюк Л. Проблеми відродження Харківської бандури в Україні / Любов Мандзюк, Богдана Стандара // Традиція і національно-культурний поступ: Збірник наукових праць. — Харків, 2005. — С. 165—170.
  7. Павленко Л.О. Вплив ансамблевого виконавства на розвиток бандурного мистецтва ХХ—ХХІ ст. / Леся Павленко // Культура України. — 2016. — Вип. 54. — С. 49—54.
  8. Панасюк І.В. Формування української професійно-академічної бандурної школи у соціокультурному контексті / Іван Панасюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гна­тюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — № 2. — С. 59—64.
  9. Петрикова О.П. Педагогічний репертуар у процесі формування національної самосвідомості майбутнього викладача вокалу / Оксана Петрикова // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матер. II Міжнарод. наук.-практ. конф. ; Київський університет імені Б. Грінченка. — 2016. — С. 115—121.
  10. Скобцова О.М. Багатоголосне виконання як образ народного музичного мислення / Олена Скобцова // Філософські обрії. — 2016. — № 36. — С. 132—141.
  11. Шемет Л.В. Традиционные народные музыкальные инструменты украинцев в контексте профессионального академического искусства / Л.В. Шемет // Вестник Харьковской государственной академии дизайна и искусств. — 2015. — № 3. — С. 109—114.
  12. Яницький Т. Музичне мислення в системі перекла­дення-транскрипціі музичних творів для бандури / Тарас Яницький // Музичне мистецтво і культура. — 2012. — № 16. — С. 442—452.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »