« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 752–758

УДК 7.072.2М. Моздир:001.9:069(091)](092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.752

ПОЧЕРК ТАЛАНОВИТОГО ДОСЛІДНИКА

Федорук Олександр Касянович, доктор мистецтвознавства, дійсний член Національної академії мистецтв України, професор
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури,
Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна
головний редактор журналу «Образотворче мистецтво».
Контакти: e-mail: fedoruk_ok@ukr.net>

Анотація. Висвітлюються побутово-психологічні та внутрішньо-суб’єктивовані чинники життя і наукової творчості Миколи Івановича Моздира (1928—2018). Автор, близький приятель відомого музейника і вченого, наводить цілий ряд маловідомих прикладів з різних періодів його професійного становлення та різнобічної діяльності у сфері історії, етнології, мистецтвознавства та музейної справи. Особливо цінними є авторські спостереження над притаманною для М. Моздира методологією виявлення культурних артефактів, принципами адміністрування українською наукою в умовах тоталітарного часу. Окремо відзначена роль М. Моздира в розбудові науково-дослідних програм
у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР, у підтримці молодих талантів. Відзначаються основні тематичні зацікавлення вченого у галузі історії мистецтва і музейництва.

Ключові слова: Микола Моздир, образотворче мистецтво, музейна справа, наука, мистецтвознавство, етнологія, матеріальна та духовна культура, народна меморіальна пластика, національні традиції.

Надійшла 23.05.2018

Список використаних джерел

1. Етнографічні експедиції на Гуцульщину // Народна творчість та етнографія. — 1983. — № 5.
2. Моздир М. Українська народна меморіальна пластика / М. Моздир. — Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2009. — 288 с. : іл.
3. Народна дерев’яна скульптура в Карпатах // Культура та побут населення українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції, присвяченої 50-річчю утворення СРСР: тези доповідей та повідомлень. — Ужгород, 1972.
4. Некоторые аспекты работы музея этнографии и художественного промысла Львовского отделения института искусствоведения, фольклора и этнографии им. М.Ф. Рыльского АН УССР с народными мастерами // Произведения мастеров народных художественных промыслов в музеях Советского Союза: Всесоюзная конференция.-семинар. — Вильнюс, 1984.
5. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Доля, 1994. — 504 с. : іл.
6. Рафартарович Василь Олексійович. Виставка творів. Різьба по дереву та кореню, ювелірні вироби. Каталог / Василь Рафартарович. — Львів, 1981.
7. Экспедиционно-собирательная работа музея этнографии и художественного промысла АН УССР в 1977—1980 гг. // Актуальные вопросы этнографии и этнографического музееведения: научная сессия. — Ленинград, 1981.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »