« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 752–758

УДК 7.072.2М. Моздир:001.9:069(091)](092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.752

ПОЧЕРК ТАЛАНОВИТОГО ДОСЛІДНИКА

Федорук Олександр Касянович, доктор мистецтвознавства, дійсний член Національної академії мистецтв України, професор
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури,
Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна
головний редактор журналу «Образотворче мистецтво».
Контакти: e-mail: fedoruk_ok@ukr.net>

Анотація. Висвітлюються побутово-психологічні та внутрішньо-суб’єктивовані чинники життя і наукової творчості Миколи Івановича Моздира (1928—2018). Автор, близький приятель відомого музейника і вченого, наводить цілий ряд маловідомих прикладів з різних періодів його професійного становлення та різнобічної діяльності у сфері історії, етнології, мистецтвознавства та музейної справи. Особливо цінними є авторські спостереження над притаманною для М. Моздира методологією виявлення культурних артефактів, принципами адміністрування українською наукою в умовах тоталітарного часу. Окремо відзначена роль М. Моздира в розбудові науково-дослідних програм
у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР, у підтримці молодих талантів. Відзначаються основні тематичні зацікавлення вченого у галузі історії мистецтва і музейництва.

Ключові слова: Микола Моздир, образотворче мистецтво, музейна справа, наука, мистецтвознавство, етнологія, матеріальна та духовна культура, народна меморіальна пластика, національні традиції.

Надійшла 23.05.2018

Список використаних джерел

1. Етнографічні експедиції на Гуцульщину // Народна творчість та етнографія. — 1983. — № 5.
2. Моздир М. Українська народна меморіальна пластика / М. Моздир. — Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2009. — 288 с. : іл.
3. Народна дерев’яна скульптура в Карпатах // Культура та побут населення українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції, присвяченої 50-річчю утворення СРСР: тези доповідей та повідомлень. — Ужгород, 1972.
4. Некоторые аспекты работы музея этнографии и художественного промысла Львовского отделения института искусствоведения, фольклора и этнографии им. М.Ф. Рыльского АН УССР с народными мастерами // Произведения мастеров народных художественных промыслов в музеях Советского Союза: Всесоюзная конференция.-семинар. — Вильнюс, 1984.
5. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Доля, 1994. — 504 с. : іл.
6. Рафартарович Василь Олексійович. Виставка творів. Різьба по дереву та кореню, ювелірні вироби. Каталог / Василь Рафартарович. — Львів, 1981.
7. Экспедиционно-собирательная работа музея этнографии и художественного промысла АН УССР в 1977—1980 гг. // Актуальные вопросы этнографии и этнографического музееведения: научная сессия. — Ленинград, 1981.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »