СВОБОДА І РУХ СМИСЛІВ | Народознавчі Зошити

« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 550–576

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.550

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник
Інститут народознавства Національної академії наук України,
відділ соціальної антропології,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна
етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист
Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Надійшла 23.02.2018

Анотація. Дві засадничі прикмети (згідно із книгою Ганни Арендт «Поміж минули та майбутнім…») є сутнісними для людської істоти: 1) бути вільним індивідом (уможливленість чинити вільний вибір та можливість перевершувати самого себе та обставини; започатковувати щось нове (вдаватися до так званого initium); 2) бути дієвцем — діяти незалежно, послуговуючись своїм власним знанням, досвідом (разом із капіталом смислів; деякими іншими інструментами своєї власної життєдіяльності). Автор додає ще одну базову прикмету: бути вільним у генеруванні нових смислів, нових конфігурацій сенсів та нових горизонтів граничних смислів (цілей, сподівань, понадвартостей, і нових моральних конвенцій та прескрипцій). Водночас Г. Арендт виступає проти спрощування проблеми так званої вільної волі. Цей парадокс полягає у тому, що людська спонукальна воля (та самомотивованість) може розглядатися не як інструмент вільного вибору, але як знаряддя узалежнювання. Сказати самому собі «НІ» та заблокувати вільні бажання та внутрішні побудження не можуть бути цілковито вільними процесами. Справжня свобода та активний пошук свободи неможливі поза готовністю до того, аби посідати внутрішню свободу. Формальна свобода (проголошувана у термінах законодавчої легітимності) може бути недієвою для людини, якщо людина не має сили для духовного спротиву та не має потенціалу сильних смислів. Его-ідентичність, яка щільно пов’язана із самовизначеням у власній своїй свободі, може бути достатньо сильною та діяльною лише тоді, коли вона ґрунтується на екзистентних, або ж на таких, що є бажаними в граничних смислах. Головними ареалами самоактуалізації свободи є творчість і пошук граничних сенсів.

Ключові слова: свобода, вільний вибір, ідентичність, творчість, конфігурація сенсів, нові смисли, граничні сенси.

читати публікацію»

Наші автори

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та краєзнавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »