« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 550–576

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.550

СВОБОДА І РУХ СМИСЛІВ (ПОЧАТОК)

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник
Інститут народознавства Національної академії наук України,
відділ соціальної антропології,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна
етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист
Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Надійшла 23.02.2018

Анотація. Дві засадничі прикмети (згідно із книгою Ганни Арендт «Поміж минули та майбутнім…») є сутнісними для людської істоти: 1) бути вільним індивідом (уможливленість чинити вільний вибір та можливість перевершувати самого себе та обставини; започатковувати щось нове (вдаватися до так званого initium); 2) бути дієвцем — діяти незалежно, послуговуючись своїм власним знанням, досвідом (разом із капіталом смислів; деякими іншими інструментами своєї власної життєдіяльності). Автор додає ще одну базову прикмету: бути вільним у генеруванні нових смислів, нових конфігурацій сенсів та нових горизонтів граничних смислів (цілей, сподівань, понадвартостей, і нових моральних конвенцій та прескрипцій). Водночас Г. Арендт виступає проти спрощування проблеми так званої вільної волі. Цей парадокс полягає у тому, що людська спонукальна воля (та самомотивованість) може розглядатися не як інструмент вільного вибору, але як знаряддя узалежнювання. Сказати самому собі «НІ» та заблокувати вільні бажання та внутрішні побудження не можуть бути цілковито вільними процесами. Справжня свобода та активний пошук свободи неможливі поза готовністю до того, аби посідати внутрішню свободу. Формальна свобода (проголошувана у термінах законодавчої легітимності) може бути недієвою для людини, якщо людина не має сили для духовного спротиву та не має потенціалу сильних смислів. Его-ідентичність, яка щільно пов’язана із самовизначеням у власній своїй свободі, може бути достатньо сильною та діяльною лише тоді, коли вона ґрунтується на екзистентних, або ж на таких, що є бажаними в граничних смислах. Головними ареалами самоактуалізації свободи є творчість і пошук граничних сенсів.

Ключові слова: свобода, вільний вибір, ідентичність, творчість, конфігурація сенсів, нові смисли, граничні сенси.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »