« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 57—65

УДК 745.52(477):7.036.1 “1930/1960”
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.057

УКРАЇНСЬКИЙ ТЕМАТИЧНИЙ КИЛИМ 1930—1960-х рр. ЯК МИСТЕЦЬКА ПРАКТИКА СОЦРЕАЛІЗМУ

ЯМБОРКО Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0340-5436

кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач,

Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника,

кафедра дизайну і теорії мистецтва,

вул. Сахарова, 34а, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: kalyna015@gmail.com

Анотація. Розглядаються чинники формування явища тематичного килимарства в українському мистецтві 1930—1960-х рр. Висвітлено специфіку розвитку цієї мистецької практики в умовах радянської тоталітарної системи та з’ясовано визначальний вплив ідеології соцреалізму на образотворчу стилістику і жанрову структуру тканого панно. Основна увага приділена тематиці килимів, ієрархії жанрів, а також показано, як цей різновид килимарства відобразився на перспективах української та інших пост-радянських національних шкіл художнього текстилю.

Ключові слова: тематичний килим, мистецтво соцреалізму, ідеологія.

Надійшла 25.01.2019

Список використаних джерел

  1. Голомшток И. Тоталитарное искусство. Москва: Галарт, 1994. 296 с.
  2. Голомшток И. Язык искусства при тоталитаризме. Континент. 1976. № 7. С. 331— 391.
  3. Гундорова Т. Соцреалізм: між модерном і авангардом. Слово і Час. 2008. № 4. С. 14— 21.
  4. Гюнтер Х. Жизненные фазы соцреалистического канона. Соцреалистический канон / под. общ. ред. Х. Гюнтера, Е. Добренко. СПб.: Академический проект, 2000. С. 281—288.
  5. Гюнтер X. Тоталитарное государство как синтез искусств. Соцреалистический канон: сб. науч. ст. / под. ред. Х. Гюнтер, Е. Добренко. Санкт-Петербург: Академический проэкт, 2000. С. 7—15.
  6. Днепров В. Идеальный образ и образ типический. Новый мир. 1957. № 7. С. 218—236.
  7. Добренко Е. Социалистический реализм и реальный социализм. Colloquia. 2004. № 18. С. 57— 91.
  8. Добрянська І., Запаско Я. Килимарство артілі «Перемога» в с. Глиняни Львівської області. Матеріали з етнографії та художнього промислу. Вип. ІІ. Київ, 1956. С. 21—23.
  9. Жданов А. Советская литература самая идейная, самая передовая литература в мире: речь на первом всесоюзном съезде советских писателей. Москва: Художественная. литература, 1934.
  10. Жук А. Український радянський килим. Київ: Наукова думка, 1973. С. 167.
  11. Жук А. Українська ленініана в декоративному мистецтві. Образотворче мистецтво. 1981. № 4. С. 9—11.
  12. Ле І. Змичка. Твори: в 3 т. Київ: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1955. Т. 1. С. 64—75.
  13. Лейдерман Н. Траектории «экспериментирующей эпохи». Вопросы литературы. 2002. № 4.
  14. Манучарова Н. Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР: (За матеріалами виставки 1949 р.). Київ: Вид-во АА УРСР, 1952. 175 с.: іл.
  15. Мочалов Л. Проблема реализма в советском искусстве. Проблемы современного искусства. Москва: Советский художник, 1986. С. 15—22.
  16. Новицька М. Тематичний килими Радянської України. Вісник Академії архітектури УРСР. 1948. № 4. С. 24—32.
  17. Петровская Е. Соцреализм: высокое низкое искусство. Безымянные сообщества. Москва: Фаланстер, 2012. С. 384.
  18. Роготченко О. Образотворче мистецтво України 1940—1960-х років: шляхи розвитку й художньо-стильові особливості. Дис. на здобуття наук. ступеня доктора мистецтвозн. Спеціальність 26.00.01. Теорія та історія культури (Мистецтвознавство). Київ, 2016. 488 с.
  19. Свербілова Т. Проект національної ідентифікації вітчизняного соцреалізму та драма 30-х років ХХ ст. Слово і Час. 2008. № 4. С. 21— 29.
  20. Федорів У. Соцреалістичний канон в українській літературі: механізми формування та трансорфмації. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук. Спеціальність 10.01.06 теорія літератури. Львів, 2016. 227 с.
  21. Хархун В. Ленініана як естетичний проект. Слово і Час. 2008. № 7. С. 33—43.
  22. Хархун В. Соцреалістичний канон в українській літературі: генеза, розвиток, модифікації. Автореферат дис.на здобуття наук.степеня доктора філологічних наук. Спеціальність 10.01.06 теорія літератури, 10.01.01 українська література. Київ, 2010.
  23. Янковская Г. Художники в годы позднего сталинизма: Повседневная жизнь и(ли) ідеологія. Slavica Lun­dencia. 2002. № 22. P. 269—286.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »