« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 48—56

УДК [746.4 + 391.4]:687.4(476.704 + 477.804)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.048

ГОЛОВНІ УБОРИ З «ОПОЯСКОЮ» В ТРАДИЦІЙНОМУ ЖІНОЧОМУ КОСТЮМІ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

ВІННІКОВА Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1379-3922

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник.

Державна наукова установа «Центр досліджень

білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі»,

м. Мінськ, Республіка Бєларусь.

Контакти: e-mail: marya_vinnikova@tut.by

Анотація. Стаття присвячена дослідженню традиційних дівочих і жіночих головних уборів, що побутували на прикордонних територіях Гомельського повіту Могилевської губернії (Білорусь) і Чернігівського повіту Чернігівської губернії (Україна) в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Дівочим варіантом головного убору була «опояска» — вузька смужка полотна, багато орнаментована на кінцях і начільній частині, яку пов’язували навколо голови, не закриваючи маківку. У жіночому варіанті головного убору передбачалося носіння «опояски» з чіпцем особливої форми, при цьому змінювався і спосіб її носіння. Такі головні убори були яскравим декоративним доповненням традиційного дівочого і жіночого костюмів.

Століття тому «опояски» і чепчики вийшли з ужитку. Зараз їх окремі екземпляри знаходяться в зібраннях музеїв м. Санкт-Петербурга: Російського етнографічного музею та Музею антропології й етнографії імені Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук. Об’єктом нашого дослідження стали головні убори з білоруських колекцій перерахованих музеїв. Для порівняльного аналізу залучалися також опубліковані архівні фотографії з українських колекцій цих же музеїв. Внаслідок порівняльного дослідження зроблено висновок про аналогії жіночих головних уборів з «опояскою», поширених на прикордонних територіях України та Білорусі. На основі вивчення музейних предметів розкриті конструктивні і художні особливості традиційних головних уборів з «опояскою». Порівняльний мистецтвознавчий аналіз виявив значну схожість в розмірах і конструкції, композиційному розміщенні декору, домінуванні деяких орнаментальних мотивів, а також у використанні аналогічних технік виконання декору білоруських і українських дівочих і жіночих «опоясок».

У статті наводяться схеми декору «опоясок», три з яких публікуються вперше. Уперше публікується графічна реконструкція способу носіння жіночого головного убору з опояскою. Представлені матеріали можуть бути використані для подальших наукових досліджень і для відтворення в матеріалі втрачених варіантів головних уборів.

Ключові слова: традиційний костюм, головний убір, «опояска», вишивка, орнамент, реконструкція, білорусько-українське пограниччя.

Надійшла 6.12.2018

Список використаних джерел

  1. РЭМ № 876212110.
  2. РЭМ № 876212114.
  3. РЭМ № 876212115.
  4. РЭМ № 876212116.
  5. РЭМ № 876212117.
  6. РЭМ № 876212119 /1, 2.
  7. МАЭ № 41514 /а, в.
  8. РЭМ 151424.
  9. РЭМ № 1388.
  10. РЭМ № 138825 /а, в.
  11. РЭМ № 138826 /а, в.
  12. РЭМ № 1363.
  13. Зеленин Д.К. Женские головные уборы восточных (русских) славян. Slavia. Praze. 1926. C. 305—307.
  14. Святский Д. Крестьянские костюмы в области соприкосновения Орловской, Курской и Черниговской губерний. Живая старина. СПб., 1910. Вып. I—II. С. 3—17.
  15. Жабінская М.П. Мастацтва сяла Неглюбка. Мінск: Беларусь, 1976. 80 с.
  16. Віннікава М.М. Традыцыйнае жаночае адзенне сяла Усохская Буда Добрушскага раёна Гомельскай вобласці. Этнаграфія Беларускага Падняпроўя: Матэрыялы навуковай канферэнцыі (г. Магілёў, 30 лістапада — 1 снежня 1999). Магілёў, 1999. С. 107—111.
  17. Стельмащук Г.Г. Традицийні головні убори украпнців. Кипв: Наукова думка, 1993. 240 с.
  18. Винникова М.Н. Реконструкция локальных вариантов традиционного белорусского костюма с использованием материалов из собраний музеев России и Беларуси. Европейское культурное пространство в коллекциях МАЭ. Сборник МАЭ. Т. 58. СПб.: МАЭ РАН, 2013. С. 325—359.
  19. Віннікава М.М., Богдан П.А. Традыцыйны беларускі касцюм. Мінск: Беларуская навука, 2016. 302 с.
  20. Лобачевская О.А., Зимина З.И. Белорусский народ­ный костюм: крой, вышивка и декоративные швы. Минск: Беларуская навука, 2009. 279 с.
  21. Прокопьева Н.Н. Приготовление «смертной одежды»: способы кодирования половозрастного статуса стариков у восточных славян. Материалы по этнографии. Т. III: Народы Белоруссии, Украины, Молдавии. СПб.: Навигатор, 2010. С. 97—122.
  22. Калашникова Н.М. «Шапочное знакомство»: Коллекция головных уборов из собрания Российского этно­графического музея. Москва: Северный паломник, 2012. 192 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »