Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 99—102

УДК 78(073)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.099

НАРОДНИЙ ОРКЕСТР ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

СТУКАЛЕНКО Зоя

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5577-2655

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра музичного мистецтва і хореографії,

вул. Шевченка, 1, 25000, Кропивницький,

Кіровоградська область, Україна

Анотація. У статті описано профілюючу дисципліну у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музики — народний оркестр, а також наголошено, що найефективнішою формою розвитку творчих здібностей студента є навчальний оркестровий колектив. Головною метою професійного зростання майбутнього педагога-музиканта є не тільки поглиблене оволодіння сукупністю професійних умінь і навичок гри в оркестрі, а також управління оркестровим колективом та творча самореалізація. Наведені репертуарні напрями сучасного народно-оркестрового виконавства.

Ключові слова: народний оркестр, музика, мистецтво, репертуар, студент.

Надійшла 24.12.2018

Список використаних джерел

  1. Дейнега В.М. Музичний інструментарій як показник специфіки оркестру народних інструментів. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2002. Вип. 22. Кн. 8. С. 119—129.
  2. Ільченко О.О. Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності: монографія. Київ: КДІК, 1994. 116с.
  3. Черкаський Л.М. Українські народні музичні інструменти. Київ: Техніка, 2003. 264 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »