Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 120—129

УДК 7.022.81:730.023.1-032.5(477.44)”198/201″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.120

ПЛЕНЕРНИЙ РУХ У ВІДРОДЖЕННІ КАМЕНОТЕСНОГО МИСТЕЦТВА ВІННИЧЧИНИ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.

ТРОЦЕНКО Ганна

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1240-0752

аспірантка

Київський національний університет

культури і мистецтв

вул. М. Чигоріна, 20, м. Київ, 01042, Україна

Контакти: e-mail: Ann_Alyoshkina@ukr.net

Анотація. Скульптурний пленерний рух помітно сприяє популяризації каменотесного мистецтва на Вінниччині. Детально досліджено причини, що вплинули на зародження руху «Подільський Оберіг», який виник 1986 року в с. Буша (Ямпільський район Вінницької області), простежено еволюцію щорічних пленерів кам’яної скульптури, здійснено мистецтвознавчий аналіз творів учасників симпозіумів. Залучено досі не оприлюднені фотографії. У результаті з’ясовано, яким чином під час пленерів відроджувалися народні традиції художньої обробки каменю. Охоплено 1985—2018 рр., зокрема перші 4 пленери, головні учасники яких — Л. і О. Альошкіни, О. Пірняк, М. Степанов, Г. Чуєнко, А. Микитюк та ін.

Ключові слова: каменотесне мистецтво, пленерний рух, Вінниччина, Буша.

Надійшла 16.10.2018

Список використаних джерел

  1. Протас М.А. Скульптурные симпозиумы Украины: стилистико-парадигмальная эволюция. Киев: Феникс, 2012. 397 с.
  2. Протас М. Традиційний символізм скульптурних пленерів. Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Ч. 18—19. С. 153—163.
  3. Іванчишин В.Р. Каменотесний промисел Східного Поділля кінця ХІХ — початку ХХІ століття: побутовий та сакральний виміри. Київ: Наукова думка, 2017. 213 с.
  4. Буша: природа археологія, історія, етнографія та фольклор сіл Бушанської сільської ради / ред. В.А. Ко­саківський, В.П. Будзиган. Вінниця: Вінницька газета, 2009. 206 с.: іл.
  5. Винокур І.С., Альошкін О.М., Забашта Р.В., Петров М.Б., Петровський В.М., Пірняк О.М., Степанков В.С. Буша. Історико-краєзнавчі нариси. Хмельницький: Редакційно-видавничий відділ, 1991. 147 с.
  6. Панчук Ф. Оберіг Буші. Народне мистецтво, 2002. № 3—4. С. 58—59.
  7. Велигоцкая Н.И. Монументально-декоративное искусство в архитектуре Украины. Киев: Будивэльнык, 1989. 100 с.
  8. Артюх Л.Ф., Балушок В.Г., Болтарович З.Є. та ін. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Видавництво незалежного культурного центру «Доля», 1994. 498с.
  9. Скульптурний пленер в Буші «Подільський оберег» 2000—2002. Вінниця: СПД Гусляков О.М., 2003. 18 с.: іл.
  10. Микола Степанов. Живопис. Скульптура. Графіка: альбом. Київ: Софія-А, 2007. 152 с. (Наш час — наш простір).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »