Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 236—252

УДК 738.1/.8(477)”18/20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.236

ТИПОЛОГІЯ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗООМОРФНИХ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

ІВАШКІВ Галина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

Музей етнографії та художнього промислу,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. У статті проаналізовано художні особливості та функціональне призначення основних типів зооморфних керамічних виробів ХІХ — початку ХХІ століть — освітлювальні прилади, посуд, предмети інтер’єру, музичні інструменти, іграшки з різних гончарних центрів України. В одних предметах зооморфні риси виявляються в окремих деталях (корок, накривка тощо), в інших — це цілісна форма (птах або тварина), яка нерідко увиразнювалась мальованим чи рельєфним декором. Деякі майстри ретельно розробляли кожен елемент (пір’я чи шерсть), інші — подавали зооморфні вироби більш стилізовано.

Ключові слова: кераміка, зооморфні вироби, типологія, художні особливості, форма, декор, функціональне призначення.

Надійшла 5.02.2019

Список використаних джерел

  1. Енциклопедія Трипільської цивілізації. Київ 2004. Т.1. Кн.1. 703 с.; Т. 2. 654 с.
  2. Русов М. Гончарство у селі Опошні, у Полтавщині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: Вид-ня Етногр. Комісії, 1905. Т. VІ. С. 41—59.
  3. Прусевич А. Гончарный промысел в Подольской губернии. Кустарные промыслы Подольской губернии. Киев: Типо-Литография «С.В. Кульженко», 1916. С. 9—118.
  4. Фриде М. Гончарство на юге Черниговщины. Материалы по этнографии. Ленинград: Изд.-во Госуд. Рус. Музея, 1926. Т. ІІІ. Вып. І. С. 45—58.
  5. Риженко Я. Форми гончарних виробів Полтавщини. Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. Харків: Держ. вид-во України. Т. ІХ. Вип. 2. 1930. С. 22—42.
  6. Логвинська Л., Тищенко О. Майоліка. Київ: Мистецтво, 1966. 125 с.
  7. Лащук Ю.П. Кераміка. Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Київ: Головна ред. укр. рад. енциклопедії, 1970. Т. ІV. Кн. 2. С. 340—350.
  8. Лащук Ю. Народне мистецтво Українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 134 с.
  9. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придні­пров’я. Київ: Мистецтво, 1974. 192 с.
  10. СаковичІ.В. Народна керамічна скульптура Радянської України. Київ: Наукова думка, 1970. 88с.
  11. ЧарновськийО. Українська народна скульптура. Львів: Вид-во при Львівському державному універ­ситеті, 1976. 144с.
  12. ЩербакВ. Сучасна українська майоліка. Київ: Науко­ва думка, 1974. 192с.
  13. СтанкевичМ.Є. Іграшки. АнтоновичЄ.А., Захар­чук-Чугай Р.В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992. С. 227—233.
  14. НайденО. Українська народна іграшка. Київ: АртЕк, 1999. 256с.
  15. ПошивайлоІ. Феноменологія гончарства. Семіотико-етнологічні аспекти. Опішне: Українське Народо­знав­ство, 2000. 432с.
  16. КлименкоО. Колекція опішнянської кераміки в зі­бран­ні Державного музею українського народного деко­ративного мистецтва. 100років колекції Держав­ного музею українського народного декоративного мистецтва. Київ: АртЕк, 2002. С. 74—79.
  17. СержантЛ. Від ремесла до мистецтва. Народне мистецтво. 2000. №1—2. С. 30—31.
  18. СержантЛ. Кераміка Чернігівщини у зібранні Музею українського народного декоративного мистецтва. Му­зейна справа та музейна політика в Україні ХХ століття. Київ: Златограф, 2004. С.159—166.
  19. ГерусЛ. Українська народна іграшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 264с.
  20. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ — першої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  21. ІвашківГ. Збірка Петра Лінинського. Науково-мис­тецьке видання. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280с.
  22. Яків Падалка. Кераміка. Каталог виставки творів. Київ: Спілка художників України, 1990. 36с.
  23. Дмитро Головко. Альбом. Київ: Мистецтво, 1978. 47с.
  24. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей. Прага: Артия, 1980. 496с.
  25. Melegati L. Ceramika. Warszawa: Arkady, 1997. 192 s.
  26. Гура А.В. Сова. Славянские древности. Этно­лин­гвис­тический словарь. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5. 736 с.
  27. Румынское народное искусство. Бухарест: Изд-во Румынского Института культурной связи с заграницей, 1955. 82с.
  28. Tomuh P. Грнчарство у Србиjию. Београд: Етнографски музеj у Београду, 1983. 215с.
  29. МельничукЛ., МельничукІ., Вдовцов М. Бубнівська кераміка. Бубнівка: Вінниця, 1999. 81 с.
  30. Polonec A., Turzova M. Pukanskб keramika. Zbierky Narodopisnйho odbory slovenskйho narodnйho mъzea v Martine. Bratislava: Osveta, 1962. 67 s.
  31. СтанкевичМ. Українське художнє дерево ХVІ—ХХст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 480 с.
  32. Федір Гнідий. Альбом. Київ: Мистецтво, 1980. 88с.
  33. ДолинськийЛ.В. Український художній фарфор. Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1963. 88с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »