Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 319—327

УДК 392+2-55 (477-1-17)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.319

ПОЛІСЬКІ ВІРУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ХЛІБОМ: САКРАЛЬНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

ЦИПИШЕВ Сергій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5924-8930

заступник директора з наукової роботи,

Музей народної архітектури і побуту

у Львові імені Климентія Шептицького,

вул. Чернеча Гора, 1, 79014, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: SerhiyTsypyshev@gmail.com

Анотація. Вірування є невід’ємною частиною повсякденного життя та основою для звичаєвих явищ. Так само і хліб у народній культурі є обов’язковою частиною щоденного життєвого циклу, а разом із тим і неодмінним атрибутом обрядів. Тому ширше висвітлення сакрально-семіотичного аспекту вірувань, пов’язаних із хлібом на теренах окремих етнографічних регіонів, є на сьогодні достатньо актуальним. У цій роботі автор має за мету розглянути поліські вірування, що так чи інакше стосуються хліба, виявити їх специфіку та єдність із загальноукраїнським контекстом, а також висвітлити їх сакрально-семіотичне навантаження. Об’єктом наукової розвідки є вірування поліщуків, а ті з них, що пов’язані з хлібними виробами, є її предметом. Основними методами, які використовує автор, є методи типологічного аналізу та реконструкції у поєднанні з елементами структурно-функціональними, з використанням основних методів етнологічної науки. Вірування, пов’язані з хлібними виробами, зазвичай розглядалися у комплексі з іншими звичаєвими актами чи згадувались побіжно в роботах, дотичних до народного хлібопечення. Власне тому автор намагається охопити їх по можливості комплексно, основою роботи є власні польові матеріали, а в аналітичній частині — напрацювання відомих вітчизняних та закордонних дослідників.

Народне хлібопечення наскрізь просякнуте багатьма віруваннями, які супроводжують хліб від виготовлення до споживання. Зважаючи на тяглість традиції на Поліссі багато із цих звичаєвих елементів збережені та функціонують й дотепер. Основними причинами цього є певна сакралізація хліба, але без його обожнення, а також пряма дотичність багатьох звичаїв до актів вшанування померлих, які є надзвичайно давніми та стійкими. На думку автора ці вірування стали невід’ємною частиною поліської та загальноукраїнської традиції.

Ключові слова: хліб, Полісся, вірування, сакральність, семіотика.

Надійшла 25.02.2019

Список використаних джерел

  1. Петров В. Походження українського народу. Реґенсбурґ: УСГ, 1947. 56 с.
  2. Геродот. Історії в дев’яти книгах. Київ: Наукова дум­ка, 1993. 576 с.
  3. Довженок В.Й. Землеробство древньої Русі. Київ: Видавництво академії наук Української РСР, 1961. 268 с.
  4. Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий (Д — Копці). Київ: Наукова думка, 1985. 571 с.
  5. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України. Київ: Наукова думка, 1982. 112 с.
  6. Боренько Н. Традиційна їжа поліщуків Київщини та деякі харчові регламентації. Народознавчі зошити. 2001. № 3 (39). С. 558—562.
  7. Герус Л. Типи, форми, функції обрядового печива до дня сорока св. Мучеників, Благовіщення на Поліссі (у контексті слов’янської традиції). Народознавчі зошити. 2006. № 3—4 (69—70). С. 521—528.
  8. Кутельмах К. Полісько-карпатські паралелі в загальноукраїнській календарно-обрядовій сфері. Народознавчі зошити. 2006. №3—4(69—70). С. 328—337.
  9. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали іс­торико-етнографічного дослідження. Львів, 1997. Вип. 1: Київське Полісся, 1994. С. 172—203.
  10. Пархоменко Т. Календарні Звичаї та обряди Рівенщини: Матеріали польових досліджень. Рівне: Видавець Олег Зень, 2008. 200 с.
  11. Конобродська В. Поліський поховальний і поминальні обряди. Етнолінгвістичні студії. Житомир: Полісся, 2007. 356 с.
  12. СтраховА.Б. Культ хлеба у восточных славян. Опыт этнолингвистического исследования. Mьn­chen: Verlag Otto Sagner, 1991. 244с.
  13. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д2.С.2/05.
  14. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д3.С.1/26.
  15. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-111 (Ципишев С.І. Звіт про відрядження у Ковельський, Старовижівський та Турійський райони Волинської області. Львів, 2012. 13 с.).
  16. ЦипишевС. Різновиди хліба в побуті та обрядах. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне: ПП ДМ, 2009. С. 111—118.
  17. АА ДНЦЗКСТК, Володимирець-2009, Ципишев, АФ-К3.Ст.А/01.
  18. АА ДНЦЗКСТК, Володимирець-2009, Ципишев, АФ-К8.Ст.Б/22.
  19. Ципишев С. Традиційні хлібні вироби Рівненського Полісся початку ХХ століття. (За польовими матеріалами із Дубровицького та Сарненського районів Рівненської області). Поліссєзнавство у фольклорно-етногра­фіч­них і літературно-мистецьких дослідженнях: Наукове видання. Рівне, 2009. С. 99—107.
  20. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-106 (Ципишев С.І. Звіт про відрядження у Любомльський, Шацький та Ратнівський райони Волинської області.Львів, 2010. 11 с.).
  21. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-109 (Ципи­шев С.І. Звіт про відрядження Камінь-Ка­ширський, Любешівський та Маневицький райони Во­лин­ської області. Львів, 2011. 12 с.).
  22. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д1.С.1/24.
  23. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К4.Ст.Б/22.
  24. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д5.С.1/15.
  25. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К6.Ст.А/02.
  26. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д8.С.1/24.
  27. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д9.С.1/20.
  28. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д10.С.4/24.
  29. Ципишев С. Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини. Матеріали до української ет­нології. 2011. Вип. 10 (13). С. 147—153.
  30. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К4.Ст.А/07.
  31. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: зви­чаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія і фольклор. 2010. № 3—4. С. 27—49.
  32. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
  33. Сосенко К. Пражерело українського релігійного світогляду. Львів: Живі гроби, 1923. 80 с.
  34. Словник іншомовних слів. Київ: Наукова думка, 2000. 680 с.
  35. Нидерле Л. Славянские древности. Москва: Издательство иностранной литературы, 1956. 453 с.
  36. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Москва: Наука, 1978. 240 с.
  37. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Весенние праздники. Москва: Наука, 1977. 358 с.
  38. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. Київ: Основи, 1998. 324 с.
  39. Пирс Ч. Логические основания теории знаков. Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. 352 с.
  40. Филипчук Г. Язичницькі поховальні пам’ятки VIII—XII ст. межиріччя Західного Бугу та Верхнього Прута. Народознавчі зошити. 2016. № 4 (130). С. 929—940.
  41. Свод древнейших письменных известий о славянах. Т. 1. Москва: Наука, 1991. 472 с.
  42. Фёдоров Н.Ф. Философія общаго дѣла. Т. 1. Семиреченск: Вѣрный, 1906. 450 с.
  43. Кунов Г. Як повстала реліґія і вірування в богів? Київ-Берлін: Знаття то сила, 1922. 180 с.
  44. Віллем Ж.-П. Європа та релігії. Київ: Дух і літера, 2006. 331 с.
  45. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Ленинград: Издательство ЛГУ, 1946. 340 с.
  46. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. Москва: Педагогика-Пресс, 1994. 608 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »